fbpx

Мамі Алевтині 51 рік. Ніколи не працювала, жила за батькові кошти. Я навчалася вдома, до школи на звичайне навчання мене не віддали. Зі мною займалася мама. Відмовилася дати грошей на бізнес — прогориш, гроші на вітер. Коли я відмовляюся робити те, що вона каже, наприклад, варити гречаний суп, мама запевняє, що у відповідь перестане допомагати мені. А якщо «проміняю її на мужика», то вона заповідає своє майно чужим людям

Я живу з батьками, мені 29 років зараз. Мама моя Алевтина ще не стара, їй 51 рік. У шлюбі з моїм батьком ніколи не працювала, жила за його кошти. Я навчалася вдома, до школи на звичайне навчання мене не віддали. Зі мною повністю по шкільній програмі займалася мама.

Коли настав час здобувати професію, мати почала зволікати, хоча знала, що мені грошей на курси візажистів дістати ніде. Потім відмовилася дати грошей на бізнес — прогориш, гроші на вітер. Мовляв, треба без реклами матеріальні речі, такі як кухлі, футболки, продавати в інтернеті. Але самі розумієте абсурдність такої ідеї: без реклами не можна заснувати бізнес і вивести на стабільний дохід.

Коли я відмовляюся робити те, що вона каже, наприклад, варити гречаний суп, мама запевняє, що у відповідь перестане допомагати мені. А якщо «проміняю її на мужика», то вона заповідає своє майно чужим людям. Тим більше, що вона повністю володіє сімейними грошима.

Батько переживає, що вона поїде до сестри, що вона розлучиться з ним. Про що вона і нагадує щоразу, коли ми не виконуємо її прохання чи хочемо зробити щось, що самі вважаємо за потрібне.

Я хочу переїхати і жити своїм життям, але зі зрозумілої причини я не маю грошей — освіти всього 9 класів. Немає освіти, немає грошей. Відчуваю, що мама тримає мене на прив’язі, ім’я якої фінанси. Як ви вважаєте, я маю далі жити як «хороша дівчинка», обслуговуючи маму? Чи можу з’їхати і на чергову вказівку сміливо сказати «ні», відмовившись від спадщини?

Мені воно, до речі, не потрібне від слова зовсім. Продавати його було б для мене проблемою, та й не хочу класти себе на вівтар маминої жертви, її «не зробиш — я тобі не допоможу» та болячок, які вона з власної вини й заробила.

Чи є можливість струсити маму, щоб вона почала щось робити, щоб відокремити мене від себе? Чи можна розірвати наші стосунки, але так, щоб вона сама мене відпустила і не без грошей, щоб я могла елементарно вижити поза сім’єю?

Марія, 29 років

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page