– Мамо, а давайте ви будинок свій продасте, і до нас жити переберетесь. Що ж вам одній в цій глушині робити. А тут і ми, і онуки. Все веселіше буде. – Марія не довго думала, та й продала хатинку. Жила вона в Карпатах, будиночок купив досить солідний чоловік під бізнес. Взяла вона невеличкі свої пожитки, та й відправилась до старшого сина, який в столиці жив. Ті зустріли, а потім почалось…
***
Марія мала дочку і сина. Овдовіла і вийшла заміж за іншого чоловіка. Степан теж мав сина.
Називала Марія його сина пасинком.
Діти виросли, дочка вийшла заміж в іншу область, і син теж одружився і до Києва перебрався.
Другий чоловік пішов з життя, залишилася старенька одна старість свою доживати.
Той пасинок також далеко жив. Прийшов до баби Марії старший син і каже:
– Мамо, продайте будинок і ходіть до мене жити.
Стара мати продала будинок, взяла за нього досить великі гроші і поїхала до сина. Дуже зраділи її приїзду син, невістка і діти.
— Бабуся приїхала!
Бабу пригощають – баба нічого не хоче, ні їсти, ні пити.
– Може, ви, мамо, захворіли?
– Ні, не захворіла я, тільки дуже сумна.
– Чому? – допитує син.
– Заснула я в поїзді, і хтось всі гроші вкрав у мене.
– Що, всі до копійки вкрав?
А вона:
— Всі.
– Не залишив нічого, хоч на хліб?
– Ні, – каже баба.
– Ой, що ж ви, мамо, будете їсти?
Побула Марія два дні у сина і пішла до дочки. А у дочки те ж, що і у сина відбулося.
Хоча спершу дуже зраділи:
— Бабуся приїхала!
А бабуся не їсть і не п’є, і плаче.
– Я в поїзді сиділа, заснула, і хтось у мене з-за пазухи гроші вкрав.
– Ой-ой-ой, і що ж будете, мамо?
З того-всього пішла Марія до пасинка. Дуже зраділи бабі діти і невістка. А бабця знову сумна і не хоче ні їсти, ні пити. Сидить і плаче.
– Що ви, мамо, такі сумні?
– Тому що хтось у мене в поїзді всі гроші вкрав. Ті, які я за будинок отримала.
– Мамо, не переживайте. Вам тепер гроші ні до чого. Що я буду їсти, то і ви будете їсти, – каже пасинок. – Не плачте. Вкрав, значить вкрав.
Подивилася одного разу Марія в вікно, а там будинок стоїть з оголошенням “Продам”. Каже їй пасинок:
– Господар продає.
Сподобався будинок бабі, зовсім такий же, як вона продала.
– Підемо подивимося на той будинок, – каже баба.
І пішла з пасинком подивитися. Запитує Марія господаря:
– Що ви хочете за цей будинок?
– Стільки і стільки.
Якраз стільки захотів, як вона за свій будинок взяла. І каже вона пасинку:
– Підемо до віту.
Заплатила господареві за будинок і той будинок купила. Пасинок перебрався з сім’єю туди, тому що його будинок був дуже стареньким. Її рідні дочка і син дізналися про це і сильно засумували.
– Чому ви будинок дали чужому, а не нам?
І вона сказала їм:
– Ви боялися, що я буду у вас нахлібницею. А він мене прийняв навіть без грошей…
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!