Я завжди з нетерпінням чекала, коли мої сини приведуть в дім невісток. Я уявляла, що у мене будуть з ними дружні стосунки, і я точно не буду з ними конфліктувати. Мати мого чоловіка була взірцем для наслідування.
Як в моїй, так і в чоловіковій родині, переважно народжувались хлопчики. У мене є троє старших братів, і у чоловіка є молодший брат, і у нас з Іваном, звичайно ж, двоє хлопців – Василько і Степанчик.
Коли дома одні чоловіки, не дивно, що часом ви прагнете такої нормальної жіночої розмови.
Я розуміла свою свекруху Марію Гаврилівну. Ми разом ходили до театру, позичали книги один у одного і часом просто “пліткували” за чашечкою чаю. На жаль, вона пішла рано. Вона відважно боролася, але хвороба була сильнішою
Через кілька місяців після відходу свекрухи, Василь прийшов познайомити нас зі своєю дівчиною.
– Мамо, тату, це Орися, – мій старший син засяяв наче зірочка на небі.
Орися була красивою та приємною, ми гарно поспілкувались того дня. Поки вона з усмішкою не попросила попільничку. Мені було трохи ніяково. Вдома у нас ніхто не палить. Іван балується на свята, але тільки на балконі.
Що тепер? Як далеко може зайти порядність господаря, а також гостя?
– Не гнівайся, Орисю, у нас дома не палять, – врятував ситуацію Іван. – І знаєш що? Як випадковий курець, я складу компанію тобі на балконі.
Незабаром молоді почали думати про майбутнє. Вони домовились, що спочатку буде весілля. Я була щаслива, що Орися, як і наш Василь, прислухались до моєї думки.
Іноді я приходила до них у гості, але мене трохи дратував всюдисущий дим.
– Ти не відчуваєш цього? – запитала я одного разу Василя.
– Ні, мамо, мене все влаштовує, – сказав він з усмішкою, але я побачила, що йому не комфортно. Тому я не обговорювала це далі. Найголовніше, що вони щасливі і закохані.
Через деякий час Орися завагітніла. Я від щастя світилась, наче сонечко! Я буду бабусею! Навіть моєму Івану вийшла сльоза щастя.
– Орисю, моя добра подруга віддала одяг для дитинки. Так, він не новий, але ще в гарному стані. Ти хочеш подивитися? Може підбереш щось? – запитала я під час візиту до них. – Я можу принести або почекати, коли ти прийдеш до нас.
– Не гнівайтесь, Ольга Сергіївна, я не хочу нічого від інших дітей, – безкомпромісно відповіла вона. – У мене відчуття, що одяг вже не пахне новим і що я все одно відчую в ньому іншу дитину. Для мене це неприпустимо, – відповіла вона, обурюючись.
– Ти палиш під час вагітності!? – Я здивувалася, і дитячі речі вже відійшли на другий план. – Ти завдаєш шкоди своїй дитині!
Я не втрималася.
– Мамо, вона вже зменшила їх кількість, – відразу захистив її Василь.
– Я вважаю, що це не правильно, – сказала я. – Ну, я краще піду.
– Одяг від інших дітей смердить, а дим, мабуть, пахне, – мені полегшало вдома, коли я сказала Івану.
– Я поговорю з Василем, – запропонував він. – Піду до них на вихідні і у нас буде чоловіча розмова.
Він прийшов від сина розчарований і роздратований. – Уяви, мені сказали, що дитина все ще буде дихати забрудненим повітрям, і що ми не повинні цим хвилюватися, – сердито сказав Іван.
Тоді народилася Софійка. Вона була така крихітна, така мініатюрна, всього два з половиною кілограм! Орися та Василь виглядали такими щасливими.
В гостях у дітей мені завжди було ніяково. Орися годувала, але продовжувала палити.
– Це неймовірний сморід, – не втримався Іван одного разу. – Бідна Софійка.
– Вона вже звикла, – спокійно сказала Орися.
Через цю ситуацію з невісткою, наші стосунки з сином напружені.
Софійці минуло вже три роки. Вона дуже розумна і кмітлива дівчинка. На жаль, вона часто хворіє. В основному кашель та бронхіт. Ми з Іваном переконані, що все це наслідки такого маминого життя.
Але ми не маємо права нічого говорити в голос. Василь одразу ж закриває нам рота. Ми не хочемо поки що втратити можливість бачитись з онучкою. Принаймні, ми часто гуляємо з нею в парку, на свіжому повітрі.
Вчора молодший Степан повідомив мене, що прийде знайомити нас зі своєю дівчиною в неділю. Тож я не знаю, чи варто мені радіти чи трохи боятися.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – 4mmp
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
