– Мамо, ти поїдеш до бабусі?
– Я сто раз тобі говорила – ні. Не піднімай це питання. Нехай живе, як хоче.
– Мамо, а тебе не бентежить, що зараз її потрібно забирати з лікарні, вона навіть поїсти сама не може і ходити? В її халупі у неї однієї просто немає шансів вижити! – у Ксені скінчувалися аргументи.
– Знаєш, люба моя. Я в цьому житті всього досягала сама. Твоя бабуся замість того, щоб дати мені гідне життя, плодила купу дітей. Ну і де тепер вони?
Ксеня лише зітхнула. Мама вперлася, і було марно їй щось пояснювати і доводити. У неї була велика сім’я, мама була старшою дитиною. А всього їх було п’ятеро. Вони не голодували, але жили не багато. Але мама вважала, що потрібно було зупинитися на ній і дати їй по максимуму, а не плодитися. П’ятьох дітлахів складно підняти, звичайно, всі вони були одягнені скромно, особливо не шикували.
Бабуся з дідом хотіли велику і дружну родину, щоб діти могли один одного підтримати, росли дружними. А потім їх усіх немов хто зурочив. З п’ятьох дітей за 6 років не стало чотирьох, одного за іншим. Дідусь цього не пережив, а потім і бабуся злягла.
Підходив час її виписки, але мама не збиралася ні забирати її, не допомогти в догляді. Хоча якщо сама не могла, то найняти доглядальницю було в її силах. Але Ольга вперлася – і крапка! Ось і все, що вона говорила.
Вранці Ольга не знайшла Ксеню в кімнаті. На столі була записка: «Ти відмовилася від бабусі – це твій вибір, я поїхала до неї – це мій вибір. Дивися, щоб потім не було пізно жалкувати про своє рішення.»
Ну добре, подумала Ольга, потягає горщики за старою замість клубів і походів по магазинах, і сама повернеться.
Ксеня була дівчинкою міською, але дуже і дуже сильною морально. Забравши бабусю, вона поїхала з нею до бабусі додому. Ксеня була вражена. Вона періодично заїжджала до неї в гості, але не дивилася на будинок так, як людина, якій потрібно буде за ним доглядати. Вони з мамою теж жили в своєму будинку, але це був добре облаштований котедж, де було все для безтурботного життя. А тут – розруха.
Добре, що бабуся була дуже худенькою, інакше Ксеня б не витримала. Мити бабусю доводилося в лазні, поки води наносити, поки розтопити, а вдома теж піч топити… Тож не дивно, що бабуся злягла. Після таких іспитів долі і такого життя не кожен здоровий дорослий мужик витримає, не кажучи вже про немічну стареньку.
Картку Ксені мама заблокувала, на пенсію особливо не проживеш. і скоро дочка повернеться, була впевнена жінка. Але Ксеня опускати руки не збиралася. Викроївши грошей, купила курей, в надії, що і самі будуть з яйцями і м’ясом, а, може, ще продати вдасться. Але кури геть відмовлялися нестися.
День у Ксені був шалений: догляд за бабусею, потім робота в городі, справи по господарству. Увечері валилася з ніг. З середини літа пішла ягода, і нарешті отямилися кури. Стало і легше, і важче. До всіх обов’язків додалася ще й торгівля. Зібравши надлишки овочів, зелені та ягід, Ксеня йшла на базар і продавала їх. Гроші були невеликі, але для них це була істотна надбавка до бюджету.
До осені бабуся стала відновлюватися, змогла сама вже їсти і потроху стояти на ногах. До зими вона вже могла насилу, але обслуговувати себе. Її можна було залишити вдома саму, і Ксеня вийшла на роботу на пошту.
…Минуло більше року. Мама за цей час жодного разу не подзвонила і не поцікавилася, як же живуть дві її найрідніші людини.
А Ксеня з бабусею жили добре. Ксеня познайомилася з хлопцем, і у них зав’язалися стосунки. Незабаром Роман зробив їй пропозицію, але вона пояснила, що бабусю не залишить. Але коли любиш, то любиш будь-яким – кульгавим, косим, бідним і навіть з бабусею.
Після того, як Роман і Ксеня одружитися, бабуся прожила ще 5 років, навіть встигла поняньчитися з правнучкою.
Через рік після цього мама Ксені потрапила в лікарню, доля все-таки розставляє все на свої місця.
Ольга дуже чекала Ксеню попри те, що могла доглядати за собою сама і жила в хороших умовах. Але в той момент вона зрозуміла, як їй не вистачає своєї дитини, і як її матері не вистачало її…
Найбільше Ольга раділа, що Ксеня була не в свою матір, і коли дізналася, що мама в лікарні, відразу приїхала до матері з онуком Богданчиком…
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
