fbpx

Маму просто не випхати на свою половину будинку! Живемо ми разом з моїми батьками за містом у приватному будинку. Домовилися, що коли ми  з чоловіком повертаємося з роботи, мої батьки йдуть на свою половину будинку, а ми займаємось дитиною і відпочиваємо. Спочатку так і було, але потім мама уявила себе господинею і почала всюди втручатися. Забороняє мені пилососити – тільки щоб вологе прибирання. Посуд теж не можна мити миючими засобами – лише оцет і гірчиця. Днями донечка похвалилася бабусі й дідусю, що їла з нами в кафе морозиво, так що тут почалося! Такої ми наслухалися моралі, як це шкідливо для дитини. Вам не передати!

Маму просто не випхати на свою половину будинку!

Батьки нами із сестрою майже не займалися, будували кар’єру. З нами жила бабуся, їй ми й завдячуємо всім. Вона нас ростила, готувала для нас, турбувалася, читала і розповідала нам казки, була поруч, коли ми нездужали.

Так, ми вдячні батькам, вони забезпечували нас матеріально. Але якогось батьківського і материнського тепла ми від них не бачили.

Пролетіли роки. І ось я вже сама мати трирічної донечки. І батько і мама самі проявили ініціативу допомагати мені з дитиною, хочуть ан онучці виправити те, що не додали мені. Спочатку я була і не проти.

Живемо ми разом з моїми батьками за містом у приватному будинку. Домовилися, що коли ми  з чоловіком повертаємося з роботи, мої батьки йдуть на свою половину будинку, а ми займаємось дитиною і відпочиваємо.

Спочатку так і було, але потім мама уявила себе господинею і почала всюди втручатися.

Постійно командує, розповідає, чим я маю годувати дитину, у що одягати, куди з малечею краще піти погуляти. Моєму чоловіку це дуже не подобається дратує, як і мені, проте.

Днями донечка похвалилася бабусі й дідусю, що їла з нами в кафе морозиво, так що тут почалося! Такої ми наслухалися моралі, як це шкідливо для дитини. Вам не передати! Таке враження, що це її дитина, а не наша.

Забороняє мені пилососити – тільки щоб вологе прибирання. Посуд теж не можна мити миючими засобами – лише оцет і гірчиця. Ну перебор же!

Конфлікту відкритого не хочеться, все-таки мама з добрих намірів це робить, любить дуже онучку, реалізує свою материнську потребу. Ну але чому я маю поступатися своїми принципами?

Я не можу допустити, щоб бабуся стала для донечки для на першому місці. Мама ж не хоче нічого чути, навіть батько вже робив їй зауваження, що вона надто багато часу проводить у нас, а не вдома. Її іноді просто не випхати з нашої половини.

Як пояснити їй, що її занадто багато в нашому житті? Але щоб і не образити маму водночас? Інакше буде конфлікт і з чоловіком, він уже на межі, хоче переїхати на орендовану квартиру, але я звикла жити в будинку, свій двір і таке інше.

Фото авторське

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено

You cannot copy content of this page