Я з чоловіком тиняємось по знімних квартирах. А скільки себе пам’ятаю, я з братом, завжди була прописана у батьків. Мама жила з нашим вітчимом, але прожили вони недовго, з ним сталася біда.
Мама ж, в таємниці, від нас, з братом, зробила приватизацію квартири, тільки на одну себе. При цьому ми нічого не підписували, ніяких відмовних не давали.
Ми, з братом, хоч і жили окремо, але все одно кожен місяць платили мамі гроші за квадрати. Порадившись з чоловіком, стали ми з ним збирати грошей на своє житло. Незабаром я чекала на дитинку.
Спочатку мама запропонувала зробити великий гріх, розмірковуючи, що рано ще заводити дітей, потрібно придбати своє житло. Але ми відмовилися, і трохи згодом, і вона змінилася, прийняла наше рішення.
Ми з нею часто сиділи вечорами і просто вели бесіди, вибирали ім’я дитині, вона гладила мій живіт. І начебто все було добре. Але не так сталося – то було. З чоловіком ми жили в цивільному шлюбі, але буде дитина, то вирішили розписатися.
Мама нас привітала, побажала щастя, але незабаром почалося найцікавіше, від якого я, до цього часу, в шоці. Загалом, за пару місяців до народження сина, мама запросила нас на серйозну розмову.
І прямо в лоб, повідомляє, що вирішила мене і брата виписати з квартири. Нібито, я не сказала їй, що дитина так само має право на прописку, навіть без дозволу власника.
Виявляється вона сходила до юриста і проконсультувалася. І тепер, вона пропонує мені, добровільно виписатися з квартири, інакше буде подавати в суд. Або, якщо я все одно буду впиратися, то взагалі продасть квартиру тітці, і та вже нас всіх випише.
Я була в шоці, це ще м’яко сказано, але не пропискою, а поведінкою моєї мами, я, ні як не очікувала від неї такого. Ми її не перебивали, а просто слухали, відкривши роти від подиву. А вона, як ні в чому не бувало, продовжувала. Я, каже, що не потерплю на своїй житлоплощі ніяких немовлят.
І брата, говорить, твого я теж випишу, а то раптом і він придумає дітей народжувати, тоді підніметься квартплата. Трохи оговтавшись, я запропонувала їй грошей, що буду їй оплачувати квартплату та за себе і за дитину, але вона відмовилася, сказала, або виписуєшся, або подам в суд.
У мене не було слів, я не розуміла, що відбувається. Потім, я їй запропонувала, щоб залишила мені прописку, а дитину ми пропишемо у батька мого чоловіка. Але і тут, ні в яку.
Я просто, мовчки, пішла вся в сльозах. Через пару тижнів, мені подзвонили і запропонували прийти в суд. Я пішла до юриста за допомогою. Чого і слід було очікувати, я виграла суд.
Адвокат мене проконсультував, що я маю право брати участь в приватизації квартири та на довічне проживання в ній. Але незабаром, після суду, мені прийшло повідомлення від тітки. Вона мене сварила, як маленьку дівчинку.
Виявилося, мама, як і обіцяла, фіктивно продала квартиру тітці, а та в свою чергу нас виписала. Тепер я вже суджуся з тіткою. Мені через суд відновили прописку, сина, як я і говорила, ми з чоловіком прописали у його батька в селі. У нас всі гроші, накопичені на своє житло, пішли на суд і тепер нам нема за що купити свою квартиру.
Маму я бачила тільки на суді, ми перестали з нею спілкуватися. Я ніяк не могла зрозуміти, що ж з нею сталося. Але незабаром я зрозуміла причину. Тітка вмовила маму продати квартиру, щоб виїхати за кордон і купити там житло, але мама не розуміла, того, що тітка і її кине, і залишить взагалі без усього, на вулиці.
Тільки я не розумію тепер одного, чому ж мама не помічає цього і так легко погодилася на таку аферу і так легко від нас, з братом, відмовилася, від найближчих їй людей?
Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
