Мамуся моя виходить заміж і збирається привести чоловіка в нашу квартиру. У самого Павла – неі кола, ні двора, ні грошини за душею.
Ми живемо під Києвом, я студентка, але гуртожиток мені не дали, бо я місцева. Кажу мамі – не зможу я жити з чужим чоловіком, а вона відповідає, що я зіпсована і думаю лише про себе.
Не можу уявити собі, що тепер буду жити зі стороннім чоловіком. Намагалася обговорити це з мамою, пропонувала орендувати їм або мені окреме житло, але мама і чути про це не хоче, каже, що це невиправдані витрати, до того ж, Павло поки що не працює, вони шукають йому роботу.
Тата немає, бабуся живе в райцентрі і навіть заради гуртожитку прописувати мене до себе не хоче, боїться, що ми квартиру в неї заберемо. Чоловік мамин новий – людина науки, отримує якісь копійчані гроші, жив в однокімнатній зі своєю мамою. Вони просили його маму пустити мене пожити до неї, але ні вона, ні я цього не хочемо.
Я категорично проти їхнього шлюбу і спільного проживання. Як вона могла знайти собі таокго утриманця, та ще й в такий складний для мене момент? Вона мене зрадила, що тут можна зробити?
Мене просто дивує, наскільки людей псує квартирне питання, що навіть рідні люди, я маю на увазі мою бабусю, бояться прописувати у себе. Тому я теж може побоююся виписатися з маминої квартири, а раптом потім мама мене назад не пропише? Може, у них з цим Павлом вже давно якісь свої плани?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
