fbpx

Мамин новий чоловік Тадеуш не хоче відпускати її в Україну до нас на Різдво. “Я хочу провести це свято з найріднішими мені людьми!” Мені так сумно. Мама вже скільки років живе та працює в Польщі. Так, вона нам допомагала в свій час, але зараз і я і брат, добре стоїмо на ногах. Ми хочемо, щоб мама нарешті пожила для себе і в Україні, а не на чужині. Та, здається, це наше бажання нездійсненне. Ми, бачте, для Тадеуша – чужі!

Мамин новий чоловік Тадеуш не хоче відпускати її в Україну до нас на Різдво. “Я хочу провести це свято з найріднішими мені людьми!” Мені так сумно. Мама вже скільки років живе та працює в Польщі. Так, вона нам допомагала в свій час, але зараз і я і брат, добре стоїмо на ногах. Ми хочемо, щоб мама нарешті пожила для себе і в Україні, а не на чужині. Та, здається, це наше бажання нездійсненне. Ми, бачте, для Тадеуша – чужі!

Цього року мама обіцялася приїхати на Різдво додому. Вже сім років, як вона не відвідує нас на святвечір та Різдво, адже постійно на заробітках.

У моєї мами не найкраще склалась її доля. Рано вийшла заміж, від цього шлюбу в мами народилось двоє її чудових діточок.

Це я і мій брат Назарій. Коли мені було п’ять, а брату три, не стало мого батька.

Мама дуже важко переживала цю втрату, тоді ще занедужав важко дідусь. Бабця розповідала, що розривалась між дідусем і мамою.

Важкі були часи, мама коли навіть згадує про це, то ще й досі сльози виступають на очах.

Та вихід був один, зібрати всю силу волі до купи, закотити рукави і працювати не покладаючи рук.

На мамині плечі впали не лише ми з братом, а й бабуся і хворий дідусь. Тому мама прийняла рішення і поїхала в Польщу на заробітки.

Там вже працювала моя тітка, татова двоюрідна сестра. Тому з працевлаштуванням у мами не було проблем, адже тітка все для неї влаштувала.

Ми дорослішали, мама залишалась там, висилала кожного місяця нам кошти.

Потім ми пішли вчитися. Я обрала професію перукаря, де після закінчення знайшла собі відразу роботу. І якщо не дуже вихвалятись, у мене на сьогоднішній день є своя клієнтура, яка довіряє мені.

Брат вивчився на бармена і не менш успішний, аніж я, у своїй сфері. На сьогоднішній день працює в закритому клубі для солідних відвідувачів.

Я вже заміжня, маю свою сім’ю.

Ми вже два роки, як стараємось з братом не брати від мами грошей. Ми хочемо, щоб вона поверталась і пожила трохи для себе і в своє задоволення. Та мама як приїжджає, то завжди рветься назад. Тут, у нас, їй життя не таке, як там.

З її слів тут стільки всякого на голові, а там лише одна робота і все. Вже рік, як у моєї мами появився чоловік, спочатку я була дуже рада за неї, та згодом я почала помічати, що Тадеуш, так звати новоспеченого чоловіка мами, дуже відсторонює її від нас.

А на ці Різдвяні свята він взагалі проти, щоб вона їхала до нас. Мама мені все пояснює тим, що свята для Тадеуша дуже важливі і він хоче провести їх в колі людей, які йому дорогі.

Але ж вони могли б провести його таким чином і з нами, приїхавши у гості в Україну.

Та Тадеуш говорить, що ще не готовий до цього.

Як мені пояснити мамі, що мені не вистарчає її теплих обіймів і ніжного слова? Що я хочу щоб вона була поруч?

Щоб нас не розділяли більше сотні кілометрів…

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено.

Передрук категорично заборонено!

У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

Запрошуємо вас підписатися на “Наш канал на Youtube

You cannot copy content of this page