Я єдина дочка у батьків, тому вони і балували мене, даючи гроші на кишенькові витрати в той час, коли у моїх подруг навіть бутерброда в школі не було. Я їх іноді пригощала морозивом або печивом, але в основному витрачала їх на себе. В юності мене одягали, як принцесу, могли собі це дозволити, так як у батька був свій невеликий бізнес.
Після заміжжя я не можу змінити свої звички, хоча Мар’ян і незадоволений моїми непомірними, як він називає, витратами. Я не сиджу вдома, теж працюю, і моя зарплата значно вища, ніж у нього. Може, якраз це його так і дратує, що він не може порадіти купленій мною нової речі. Я і йому купую модний одяг, але він демонстративно його не носить.
Мар’ян незадоволений і тим, що мої батьки дарують нам дорогі подарунки. А куди їм ще дівати гроші? Але чоловік сприймає це, як приниження. Хоча я вважаю, що йому пощастило, що я від нього не вимагаю, як інші дружини, щоб він шукав роботу з більшою зарплатою або взагалі працював на двох, як чоловік моєї подруги.
Що робити? Як йому довести, що ніхто спеціально не хоче його образити. Розлучатися не хочу, тому що люблю його, хоча дітей поки немає. Може, народження дитини змінить ситуацію?
Що скажете? Чи нормально це, коли батьки допомагають своїм дітям?
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
