Бажання стати матір’ю…
Марта і Сашко одружилися вже в зрілому віці, коли обом було за 30 років. Марта довго не могла завагітніти, пара вже 2 роки чим тільки не лікувалася, потім ще 2 роки намагалися зробити ЕКO і в підсумку змирилися з тим, що дітей в їх сім’ї не буде. Зрозуміли, що не сумісні.
– Так буває. – сказав лікар. Деякі пари не сумісні на генетичному рівні і така бажана вагітність не може наступити.
І як же нам бути?
– Усиновити дитинку.
Марта довго думала над словами лікаря, вона не знала, як з цією пропозицією підійти до Сашка, адже вона розуміла, що в основному чоловіки не люблять чужих дітей і ростити як своїх, тим більше, не кожен зможе.
– А, давай, Марто! Дитину я хочу, ти теж. Та й потім, діти з будинку маляти ж не всі від непутящих людей, бувають різні ситуації, давай сходимо, поговоримо, дізнаємося.
– Правда? Сашко, я так рада!
Ми сходили з Сашком в найближчий будинок малятка, розмова із завідуючою була довга і серйозна. Вона розпитувала абсолютно все. З одного боку, це напружувало, а з іншого боку, ми розуміли, що їй не все одно кому віддавати дітей.
– Добре, документи можете вже починати готувати, тому що процедура ця не швидка, я вам відразу скажу. Близьких підготуйте своїх, що дитина у вас тепер буде, щоб вони її прийняли як свою. А ось про це вони і не подумали. Але пізніше вирішили, що скажуть неправду близьким і скажуть, що Марта чекає дитя, говорити не хотіли, щоб не наврочили, а потім і малюк на світ з’явився. Все одно родичі живуть в іншому місті.
– Оксано Іванівно, проведіть молодих людей подивитися діточок.
– Боже мій, вони всі такі хороші. – вигукнула Марта.
– Зверніть увагу ось на цього малюка, його звуть Марк, йому майже 1 рік, а він вже нікому не потрібен.
– Як же так? Хто у нього батьки?
– Мати не стало при народженні, а батька і не було у нього, начебто відмовився він визнавати батьківство. Сама дівчина була з дитячого будинку, тому родичів у малюка немає. Хлопчик повністю здоровенький.
Марта з Сашком вирішили усиновити Марка. До батьків вони вирішили не їздити до кінця року, щоб питань не виникло. Скажуть, що ремонт. Марк швидко звик до Марти. Марта в ньому душі не чула.
– У Марка стільки іграшок, скоро мені, по-моєму, потрібно буде переїжджати.
– Ти подзвонив мамі, сказав?
– Так. Вона обурювалася, що ми їм нічого не сказали, що ти була вагітна і народила. Образилися.
– Мої теж. Ну нічого, зате у нас тепер Марко є, і вони не будуть нічого знати.
– Менше знають, міцніше сплять.
– Саша, подивися за Марком, мені не добре…
– Ви носите під серцем дитя! – сказала лікар після огляду. – Вітаю! Ви ж давно цього чекали.
– Як вагітна?
– Ну от так! Ох люба, скільки я на своєму віку бачила. – А ми ж Марка взяли з будинку маляти, я ж думала, що вже ніколи…
– Радіти потрібно! Це Бог вас благословив за ваше добре діяння! Багато таких випадків чула, коли не можуть мати пари дітей, а як усиновлять чуже дитятко, так Бог їм і пошле свого.
Ось так у Марти і Сашка в сім’ї в один рік з’явилося відразу 2 дитини. Молода пара дуже раді такому чуду і ні про що не шкодують. Марка ростять як свого, а другою народилася у них донечка. У житті завжди є місце диву, головне залишатися людиною.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – dziecko.niania
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
