По тротуару уздовж жвавого шосе йшли мама з дитиною. Симпатичний хлопчик постійно щось питав, щебетав, як маленька пташка.
Мати з посмішкою відповідала на всі його запитання. Ці двоє немов світилися від щастя, не бачачи навколо нікого, крім один одного. Перехожі услід їм оберталися і посміхалися.
Але так було не завжди.
Марина була тихою і скромною дівчиною. Такою її виховала мати. Нічим особливо не виділяючись із натовпу, Марина після навчання в інституті завжди поспішала додому.
Тусовки і інші молодіжні розваги їй були нецікаві. Вона поспішала до своїх друзів – книг. Саме вони дозволяли їй бути тією, ким хочеться. Подорожувати, творити, любити.
Але одного разу з дівчиною сталося нещастя. Затримавшись в бібліотеці, Марина поспішала домой. А тому вирішила зрізати свій шлях і пішла через парк.
Були сутінки і дівчина не помітила, що за нею хтось йде. Незнайомий чоловік “посміявся” над Мариною і зник.
Ледве дійшовши до будинку, дівчина закрилася у ванній і намагалася відтерти з себе весь бруд цього грiха. Але з душі не витреш … Через місяць виявилося, що нещасна вагітна. Позбутися цієї ганьби – були її перші думки.
Але лікар, оглянувши дівчину, наполіг на виношуванні. Був дуже великий ризик більше не мати дітей.
І Марина змирилася. Ріс живіт, дитина почала штовхатися, а дівчина не відчувала до неї нічого. Тільки повна байдужість до всього що відбувається в її житті.
Вона подумувала відмовитися від малюка після пологів, адже полюбити його вона точно не зможе.
Але акушерка виявилася мудрою жінкою. Всупереч бажанням породіллі вона таки поклала дитину їй на неї.
Тяжкість малюка, його запах, тихе кряхтення раптом пробудили в Марині такі емоції, що вона заплакала.
А після ні про яку відмову навіть і не думала. І ні про що зараз не шкодує.
Синочок у неї росте чудовий, а вона найщасливіша мама на світі.
Фото ілюстративне, з відкритих джерел
