fbpx

Машка навіть не роздумувала, чому таке в житті твориться, вона була впевнена: вона – красива, мужик – повинен бути, а якщо його немає, то значить з красою щось не те

Є жінки, дивлячись на яких залишається тільки дивуватися – яким чином природа або тато з мамою, може, створили таке диво.

За все своє життя я зустрічала тільки трьох або чотирьох таких красунь. І, знаєте, в чому жах?

Їх оточувала заздрість і ми, прості люди були впевнені: вже цим-то дівчатам в житті має пощастити, як нікому іншому. А насправді… Насправді красивій жінці в житті доводиться набагато важче.

Ірочка, дивовижна брюнетка з матовою теплою шкірою, сіро-зеленими очима, з довгими віями – вона соромилася своєї краси.

Вона з усіх сил намагалася довести собі і оточуючим, що Господь нагородив не тільки довгими ногами і пухкими губками, але ще інтелекту відважив. Математик, тепер, доктор наук. У Норвегії живе. Діти, чоловік, робота.

Тільки там з’явилася нормальна, достойна, високооплачувана робота, та й після довгих битв. Як професіонала Іру не сприймали дуже довго – аж надто красива. Красива жінка не може бути розумною (навіть якщо насправді розумна).

Пам’ятається, вона довго і гірко плакала, коли на міжнародний симпозіум відправили чоловіка класичної ботанскої зовнішності, а неї її.

Тому як «якщо ви, Ірина Власилівна, будете представляти наш інститут, нас серйозно не сприймуть».

Ірочка, до речі, сама щаслива з усієї компанії красунь. Їй пощастило…

А ось Наталя… Тій мама говорила, що краса неземна гідна найкращого. Наталочка наділа корону і … чекала від усіх поклоніння. Спочатку все, начебто в житті добре було.

Прилаштувалася лялькою заміж, потім чи то чоловікові набридла її корона, чи то знайшов чергову ляльку – в загальному, залишилася Наталя на бобах. Ми її намагалися прилаштувати на роботу, так хіба красі пристало працювати ким-то, крім директора?

А в директора просто так ніхто не брав… Під кінець зустрічалася з чоловіками, щоб просто поїсти. Кажуть, продала квартиру і запила…

Але найстрашніше всіх, краса помстилася Марійці.

Вона була настільки красива, що і доторкнутися страшно: порцелянова лялечка. Очі блакитні-блакитні, волосся – світлі, і не травлені, а фігурка – Барбі, тільки зростом не вийшла, а так би підкорювала подіуми, як сама Маша думала.

У неї була установка: вдало вийти заміж і жити як в серіалі про красиве життя. На все йшла заради мрії.

Перший чоловік – іноземець, напевно, красиву багату не зміг забезпечити. Вона сама від нього пішла. А другий – уже наш – як і від Наталі, втік. І третій, вже не чоловік, а співмешканець, зник.

Машка навіть не роздумувала, чому таке в житті твориться, вона була впевнена: вона – красива, мужик – повинен бути, а якщо його немає, то значить з красою щось не те.

Шліфуючи те, що дала природа, вона набрала кредитів, наробила пластики і … опинилася у лікарні. Сама цього не визнає, немає нервів.

Але все існування Маші тепер зводиться до однієї мети «залишитися красивою». Вона не живе, вона існує в страшному світі наближення старості, у вічному страху перед зморшками.

Така ось розплата за красу. І … здається, даремно красі надають такого великого значення, як це не смішно звучить, пріоритет краще віддавати розуму. Так що будьте розумними і … щасливими!

Фото – ілюстративне.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page