fbpx
життєві історії
Матвій розумів, що сусіди просто заздрять, але він розумна людина, і не буде вплутуватись в суперечки з людьми пенсійного віку. Та цього року ситуація дещо змінилася, і між колись, досить дружніми людьми, виріс височезний паркан

Матвій розумів, що сусіди просто заздрять, але він розумна людина, і не буде вплутуватись в суперечки з людьми пенсійного віку. Та цього року ситуація дещо змінилася, і між колись, досить дружніми людьми, виріс височезний паркан.

У Матвія була дружина і дві дочки семи і п’яти років. Матвій займався своїм невеликим бізнесом у великому місті, дружина не працювала, і вони разом задумались над тим, куди б можна було їздити на вихідних відпочити з задимленого міста.

Вихід він бачив один, треба було купити дачу за містом. Після довгих пошуків і міркувань, між тим, чи брати вже готовий і шикарний будиночок, чи що буде, але в дуже милій місцині – перемогла гарна місцина.

– Будинок перебудувати можна, а місце не зміниш, – сказав він.

На дачі Матвій планував просто відпочивати. Між ділянками в цьому дачному товаристві не було парканів. Самі дачі розташовувалися навколо великої галявини. Будиночки при цьому перебували в лісі. Всі будинки по периметру були облаштовані високим парканом, за яким був ліс і озеро.

Дачу Матвій купив навесні і відразу переїхав туди з родиною на все літо. Сусіди його були пенсіонери, які нещадно боролися за свій урожай. Виполювати на своїх ділянках кожну травинку і цінували вирощувані культури більше ніж інші золото. Для них це була не просто дешева їжа, а якісь предмети культу.

Матвій теж став робити якісь посадки. Почитав наукову літературу про прогресивні способи садівництва і городництва та став пробувати ці способи на практиці. Займався він цим без фанатизму і звичайно на його городі завжди росли бур’яни, що сильно дивувало його сусідів.

Старенька сімдесятилітня Наталя Ярославівна постійно йому говорила, що бур’яни через повітря отруюють культурні рослини і нічого у нього не виросте. Треба йому ці бур’яни труїти хімією. Вона йому може цю хімію дати.

Матвій звичайно відмовився. Восени стали збирати урожай і вона раптом стала злитися, що у Матвія урожай в рази більше ніж у неї. Вона заходила на ділянку Матвія і не могла приховати свого обурення. Вона вважала Матвія і його дружину ледарями і звичайно нічого путнього у них вирости не могло.

Ці її сусіди в основному грали з дітьми в різні ігри, засмагали, купалися, гуляли, запрошували гостей і рідко, щось робили на городі. Все це суперечило її розумінню життя.

На наступний рік Матвій з подивом виявив, що на його ділянці і трава погано росте. А культурні рослини зовсім рости не хочуть. Було ясно, що Наталя Ярославівна рясно полила його ділянку своєї хімією. Але ніхто цього не бачив.

Ніякого врожаю Матвій з ділянки більше не збирав. Він взагалі перестав, щось висаджувати і просто косив рідку траву. Єдине, що він зробив – це побудував паркан, що відокремлює його ділянку від ділянки  Наталі Ярославівни. Розмовляти він з нею теж перестав.

Фото ілюстративне, з вільних джерел

Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook

You cannot copy content of this page

facebook