Мати моя росла в сім’ї з 10 дітей у злиднях, нелюбові і злості, ще й без батька. Її важкий і гордий характер ми, її діти, терпіли все життя. Батько терпів теж, але через 40 років життя пішов до іншої. Мати робить вигляд, що їй все одно, не визнаючи, що з таким характером батько і так довго протримався біля неї. Але зараз стало щось все погано, їй потрібна допомога спеціаліста.
Вона інвалід вже 10 років. Так як ніколи не лікувалася, не ходила по лікарям не обстежилася і нічого не хотіла, переїдала і не стежила за тиском, вона сильно захворіла.
Мама не працює вже 30 років, народила четверо дітей і після того, як пішла з роботи після народження третьої дитини, потихеньку почалися проблеми. Вона перестала за собою доглядати, почала багато їсти, розтовстіла до 110 кілограм. Все життя її було в дітях, але також і в їжі, і в телевізорі. Зараз здається що життя телевізора важливіше реальності, а нас вона майже не помічає.
Мати просто не тямила себе і жила серіалами, а зараз захоплена учасниками передачі, де готують їжу. Їй стало не цікаво гуляти, ходити в гості, вона все життя не пускала друзів своїх дітей в гості, сама не ходила ні до кого, не гуляла з татом в парках, її нічого не цікавило. Ось як згадаю з дитинства так було. Потім запустила свою квартиру і перетворила її на склад речей, яким років по 40. Одну кімнату так захламила, що не пройти.
Вона вся в старих меблях і одязі, і зараз замість того, щоб звільнити кімнату для дітей, які приїжджають в гості, вона починає доводити себе і нас до істерики. Для неї мотлох дорожчий, ніж порядок і власні діти. Коли починаємо прибирати і викидати хлам, у неї паніка і нерви, поводиться так, що здається, зараз ми втратимо маму і тому нічого не робимо, тільки протираємо пил.
Всі ми, діти, живемо окремо і приїжджаємо до мами тільки в гості. Але в бардаку жили все життя, мамине здоров’я дорожче. З’їхали, допомагаємо їй всім, чим можемо і нехай живе у великій квартирі зі своїм мотлохом, але самі зі своїми сім’ями в непотребі без ремонту, який вона не дає зробити, жити не можемо. Та й вона не хоче жити з нашими чоловіками, а знайомиться з дружиною брата і з чоловіком молодшої сестри взагалі не хоче.
Але найголовніша проблема почалася, коли молодша дочка, яка після школи жила 6 років з матір’ю, знайшла собі чоловіка і з’їхала до нього. Мамі спочатку ввижалися миші по ночах, які бігали по ній, гризли її і не давали спати. Її здоров’я від безсонних ночей стало, з її хворим серцем, ще більше погіршаться, ноги покриватися плямами і опухати. Я її обстежила , знайшли проблеми, прописали ліки, і хороший лікар як психолог поспілкувався з нею щодо мишей, і мама заспокоїлася, прибрала всі мишоловки, пастки і стала спати спокійно. Або психолог, або таблетки, або все разом їй допомогло – проблема вирішилась.
Я зраділа, але це тривало лише місяць. Тепер ще гірше. Їй стало здаватися, що хтось ходить по її ліжку великого розміру, а потім зістрибує, не дає їй спати, тупотить. Начиталася вона в інтернеті, що це домовик і він буває поганий. Тепер він удень і вночі над нею знущається, щипає, кусає її, стрибає по ліжку, лазить під матрацом, спить в кутку, хропе, а мама тепер знову не спить…
Я три дні ночувала у неї, а після сестра і ми нічого не чуємо і не бачимо, ну немає нічого в квартирі. А мама продовжує себе виводити, що так вона просто відправить себе на той світ.
Як з цим боротися? В чому може бути проблема? Як це виправити і до кого звертатися за допомогою, до яких лікарів? Мама нас не чує і не хоче слухати, і до лікарів йти категорично відмовляється.
Передрук без посилання на ibilingua.com – заборонений!
Фото ілюстративне – ohme
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
