fbpx
життєві історії
Мати в черговий раз пиляла Карину: “Ну в кого ти така? Знову чекаєш дитину. Ну для кого ти народжуєш, для кого? Адже Льонька твій – не чоловік. Ех, якби тоді за Ігора вийшла. У того бізнесу місті давно. А твій все в людях колупається задарма. У приватну клініку пішов, а він не хоче… Ех “. І кожного разу одне й теж

Мати в черговий раз пиляла Карину: “Ну в кого ти така? Знову чекаєш дитину. Ну для кого ти народжуєш, для кого? Адже Льонька твій – не чоловік. Ех, якби тоді за Ігора вийшла. У того бізнесу місті давно. А твій все в людях колупається задарма. У приватну клініку пішов, а він не хоче… Ех “. І кожного разу одне й теж.

Благо ще при Льоні мовчала так посміхалася. Мати завжди була незадоволена її чоловіком. А то, що вона чекала на третю дитину, її взагалі дратувало. Те, що Льоня працює хірургом в державній лікарні, її ніяк не влаштовувало. Вважала його ніяким і нічого не вартим.

А даремно – Льонька був справжнім. Не рівня тому самому Ігорю, якого їй так нав’язувала мати. З ним було не страшно мати багато дітей. Він був прекрасним батьком і відмінним чоловіком.

А мати… Просто у матері був зовсім інший характер. Благо, що Карина своїм характоером вдалася батька. Спочатку вона на неї не ображалася, але всередині все накопичувалося і накопичувалося.

І ось, сьогодні, вирішило вилитися. “Мамо, я не дозволю тобі більше ображати мого чоловіка! Він нічого поганого тобі не зробив! ” – раптом закричала жінка. Терпіти це вона більше не могла. Мати надулася і пішла, голосно грюкнувши дверима.

Більше вона до них не заходила. Хоча особливої ​​різниці ніхто і не відчув – бабуся з онуками все одно ніколи не няньчила.

А буквально через місяць в нічне чергування Льоні привезли мужика, всього брудного, буквально грудками бруду покритого. Була потрібна термінова допомога.

Ніхто з його колег братися за настільки брудного громадянина не хотів. Як завжди все звалили на Льоньку. Той, звичайно, поворожив над ним, більше ніяк не скажеш. Витяг мужика з того світла.

Витяг і забув, скільки через його руки таких мужиків проходило… А через три тижні його викликали в область до головного. І несподівано підвищили. Зробили зам. хірургічним відділенням.

Виявляється, той брудний мужик виявився високим столичним шишкою. Посварився в ресторані місцевому з якоюсь братією, ті його на виході підловили і в багажник засунули. Потім в калюжу викинули. Дізнався, що тільки Леонід йому допоміг і прямо-таки наполіг на його підвищенні.

Так Леонід став начальником. Причому характер його від цього анітрохи не змінився. Як був добрим жартівником, так і залишився.

А ось мама Каріни заспівала зовсім по іншому. Відразу прибігла, стала сюсюкати, Леоніда синочком називати. Ніхто, звичайно ж, їй претензій ніяких пред’являти не став. Але і серйозно її вже ніхто не сприймав.

Так корислива жінка ще й дочці один на один сказала, щоб та на третій дитині не зупинялася. Такій хорошій людині, як її чоловік і п’ятьох народити не страшно. Всіх на ноги поставить. Он він якогось престижного поста домігся, справжній мужик. Як же добре, що Карина його вибрала, а не грубого Ігоря.

Карина тільки посміхалися та підтакував. Вже напевно вона сама розбереться, скільки їй народжувати і кого любити. А мати нехай думає, що права. Так спокійніше…

Фото ілюстративне, з вільних джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page