Мене аж тіпати почало. Приходжу я втомлений з роботи, а моя Валька ногу на ногу закинула, і пальцем по смартфону водить. На мене навіть не глянула. В холодильнику, хоч шаром коти. Я довго не думаючи, присів біля неї, і почав важку розмову, яка так ні до чого доброго і не привела.
Мені тридцять вісім років. Я працюю в охороні в супермаркеті поблизу дому. Зарплата ніби й не маленька, але для сім’ї з трьох осіб обмаль. Чотири роки я одружений. Дружина Валентина – з мого року. У нас підростає дочка Ангеліна, яку півроку тому ми вже влаштували до дитячого садка. А тепер, власне, хочу розповісти вам про мою проблему.
Весь свій вільний і невільний час моя дружина проводить у соціальних мережах. Вона має сторінки в “Інстаграмі”, “Тік-Ток”, “Фейсбуку” “Телеграм”. У цьому немає нічого поганого, але й хорошого зовсім не бачу. Прошу кохану наліпити моїх улюблених вареників чи спекти піцу. На все одна й та сама відмовка: “Не вмію! Тісто не виходить!”
Почав я сам ліпити вареники, варити борщі, смажити налиснички. Виявляється, нічого складного у цьому немає. Пропонував її навчити, але Валя все відмахується і каже, що вона не має часу. А проводить вона його в Інтернеті. Дивиться різну небилицю про громадських людей і знаменитостей. Не раз питав я її, навіщо їй це все потрібне. Відмахується й надалі гортає стрічку одну за одною. Як тільки палець не болить так “працювати”
Ну хай, аби їй це задоволення приносило…
Насилу відправив я свою Валентину на роботу. Вона там протрималася місяць і звільнилася. Каже, колектив не прийняв її. Знову вдома сидить та у соціальних мережах зависає. Дитину з саду приведе, мультик увімкне і знову в телефоні сидить. Я сам їсти готую та прибираю. Невже так має бути? Ось вирішив попросити у вас поради поради.
Фото ілюстративне спеціально для ibilingua
