fbpx

Мене не особливо порадували такі нічні гості, адже ми намагаємося дотримуватися режиму, але проганяти його я звичайно не стала, адже син зрадів. Ось тільки приїхав горе-батько не просто погостювати

Синові було 3, коли його батько обіцявся приїхати з ранку в неділю. Знаючи, що за людина мій колишній чоловік, словам якого гріш ціна, я ніколи заздалегідь не сповіщала сина про його приїзд, щоб його не трaвмyвати. В назначений час тато не приїхав, що було цілком очікуваним, трубку не брав, тому в той день я взагалі перестала його чекати. За матеріалами

Близько 9 вечора він зволив намалюватися. Ми до того моменту вже повечеряли, викупалися і готувалися до сну, адже з ранку потрібно йти в дитячий сад. Мене не особливо порадували такі нічні гості, адже ми намагаємося дотримуватися режиму, але проганяти його я звичайно не стала, адже син зрадів. Ось тільки приїхав горе-батько не просто погостювати.

«Збирай дитину, я його сьогодні заберу, ми до моєї мами поїдемо, потім до мене!» – практично з порогу заявив татусь.

До слова, до його матері від нас кілометрів 100 по трасі. А за вікном жовтень і просто бuв дощ, видимість нульова. До того ж синок хотів спати, та й не повинна дитина ночами тягатися по гостям, ряди задоволення  батька і бабусі. Для гостей є день. Та й в садку потрібно було бути з ранку обов’язково, осіннє свято на носі, проходила важлива репетиція.

Читайте також:ЯK І ЧUМ ПІДВИЩИТИ IМУНIТЕТ В ДОМAШНІХ УМOВАХ: ЦI ПРОДУКТИ, У ХОЛОДНУ ПОРУ РОКУ, ВАРТО ВКЛЮЧАТИ В МЕНЮ ЯКОМОГА ЧАСТІШЕ, ЩОБ ЗМІЦНИТИ ІМYНІТЕТ І ПОЛІПШИТИ ЗАГАЛЬНЕ САМОПОЧУТТЯ

Спочатку колишній чоловік приводив аргументи на кшталт «я добре воджу» (хоча це не правда, він постійно відстібав ремінь безпеки дитини), «один день довше не поспить» , «один день в сад не сходить, нічого страшного». Але коли у відповідь почув, що це він повинен підлаштовуватися під дитину, а не навпаки, тому що він дорослий; і дивлячись на те, що синові всього 3, у нього вже є його особисті важливі справи, нехтувати якими навіть батьки не можуть, він прийшов в лють.

«Я батько, я маю право забирати дитину, коли хочу і куди хочу, не питаючи тебе!» – крuчав мені колишній чоловік.

«Дорогий мій, ось коли ти візьмеш на себе рівно половину обов’язків по вихованню та матеріального забезпечення дитини на себе, коли половина продуктів буде куплена тобою і трансформована в половину сніданків / обідів / вечерь теж, коли половина книжок перед сном буде прочитана тобою, коли половина речей буде куплена, а потім випранa і випрасувана тобою, коли половина іграшок буде прибрана з тобою і половина прогулянок буде відбуватися в твоєму супроводі – тоді ми поговоримо про твої права, а поки вибачте »- сказала я.

А він образився, ніжне створіння! Півроку потім зовсім не з’являвся. Позитивних висновків він, зрозуміло, не зробив, але вимагати що-небудь перестав.

Мораль цієї «байки» така: заявляючи про свої ПРАВА, не забувайте про своїх ОБОВ’ЯЗКИ!

Фото ілюстративне, з вільних джерел

You cannot copy content of this page