fbpx
життєві історії
Мене по роботі відправили у відрядження на три дні. Чоловік не міг відпроситися, тому сина вирішили відвести до бабусі з дідусем – батьків Миколи. Я не була від цього в захваті, але іншого виходу не бачила. Я весь день провела за “паперами”, але не подумайте, що робочими документами. Насправді я по пунктах печатала для свекрів усі настанови: що можна, а чого не можна Матвію. І ось настав день його забирати додому

Мене по роботі відправили у відрядження на три дні. Чоловік не міг відпроситися, тому сина вирішили відвести до бабусі з дідусем – батьків Миколи. Я не була від цього в захваті, але іншого виходу не бачила. Я весь день провела за “паперами”, але не подумайте, що робочими документами. Насправді я по пунктах печатала для свекрів усі настанови: що можна, а чого не можна Матвію. І ось настав день його забирати додому.

Того дня я залишила свого 4-річного Матвійка з матір’ю чоловіка, Анною Степанівною. Я написала їй ретельну  інструкцію щодо режиму дня. Розповіла, чим годувати, у що грати, як одягати і тому подібне. Я навіть напечатала на комп’ютері з пунктами: один, два, три…, щоб вона знала, де знайти потрібну інформацію. Ще там був лист А-4 із повними заборонами, які порушувати не можна, адже все обернеться гіршою стороною.

Ви, мабуть, вважаєте мене трохи дивною. Але це не так, ви просто не знаєте мою свекруху. Анна Василівна навіть не задумується над тим, що робить.

Свекри були впевнені, що вони із завданням упораються, адже виховали чотирьох дітей.

Усі чотири дні мій син гостював у бабусі і дідуся. Вона тільки те й робила, що говорила йому: Матвійчику – не чіпай. Звідси відійди. Тут не стій. Те не їж. Там високо. То не одягай.

Годували його із загального столу по “десять” разів на день. Бо він не встигав з’їдати сніданок до обіду, а обід до вечері – на сон часу не лишалося. Про прогулянки на свіжому повітрі я вже мовчу.

Одним словом, режим на тому зупинився. Вдома на мене чекали двогодинні укладання з піснями, танцями та театральними виступами. А ще до цього якщо додати “питання” з животиком. Ох, голова йде обертом.

Які я зробила висновки? А ось такі:

Більше я такого робити не буду. Краще няню найму і гроші їй заплачу. Це мені дешевше винесе.

Фото ілюстративне – спеціально для ibilingua