fbpx
життєві історії
Мене приютили в родині брата, жила я до цього в селищі на Харківщині. Я тут вже два місяці. Мені виділили кімнату. Коли почало опадати листя, довелося і в саду наводити порядок. Зрідка брат дає мені трохи грошей на їжу, тому що у них все окремо в холодильнику. Вчора я зробила собі бутерброд зі шматочком м’яса, яке сама приготувала після прибирання

Мене приютили в родині брата, жила я до цього в селищі на Харківщині. А тепер невістка вириває їжу з рук і просить не об’їдати сім’ю

Розповім з початку. Поки я навчалася в університеті, то жила у гуртожитку. Потім поєднала роботу з навчанням і переїхала в орендоване житло. Мій молодший брат жив у цей час з батьками.

Треба віддати Ромі належне, він наглядав за мамою та татом, поки я намагалася заробити гроші. Але кілька років тому не стало батьків.

Нині у нас з Братом складні стосунки. Конфлікт з братом через поділ майна став вирішальною. Тоді я була горда, відмовилася, а він залишився жити у двокімнатній квартирі.

Того дня він мене дуже образив. Сказав, що я стареньким батькам взагалі не допомагала, а він увесь час був біля них. У пориві я крикнула, щоб залишив собі квартиру, а сама переїхала в інше містечко, спробувала почати нове життя.

Через чотири роки я виходила заміж. Крім брата нікого з рідних не залишилося, тож я вирішила подзвонити йому і помиритися.

До мене на весілля він приїхав із порожніми руками. Розповів, що відкрив бізнес, продав квартиру батьків.

Зараз він живе у своєї забезпеченої нареченої і незабаром вони теж збираються одружитися. На своє весілля Роман нас із чоловіком не кликав. А коли я побачила його новоспечену дружину, одразу зрозуміла, що він одружився через гроші.

За два роки я розлучилася з чоловіком, мене звільнили з роботи. А тут і все це почалося, в нашому селищі стало дуже небезпечно, а йти мені не було куди. Несподівано для мене прийшов брат, утішав, приніс торт для підняття настрою.

Якби він не покликав мене жити в них із дружиною будинок, я б, мабуть, зараз жила на вулиці. Але й життя у рідного брата не стало казковим.

Я тут вже два місяці. Мені виділили кімнату, але по Ані було видно, що вона від цієї ідеї не в захваті. А цей будинок якраз належить їй.

Спершу здавалося, що все непогано. Я намагалася допомагати в господарстві, готувати. Поступово це стало завданням. Потім з’ясувалося, що кімната, в яку мене поселили, призначена для гувернантки, яка зараз розрахувалася й виїхала в іншу країну.

Я робила всю роботу по дому, а коли почало опадати листя, довелося і в саду наводити порядок. Зрідка брат дає мені трохи грошей на їжу, тому що у них все окремо в холодильнику.

Я з Анею спільну мову так і не знайшла. Все, що я не зроблю, їй не подобалося. Вчора я зробила собі бутерброд зі шматочком м’яса, яке сама приготувала після прибирання. Так у кухню влетіла Аня і посварилася за те, що я їм після шостої години вечора, і взагалі їй набридли мої перекушування, мовляв, зовсім я знахабніла.

Мені вже скоро 40 років, а не маю ні вдома, ні роботи, ні дітей. У житті я наробила багато помилок, але зараз потрібна підтримка як ніколи. А де її взяти? Я у рідного брата слугою працюю за копійки, за дах над головою…

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.