fbpx

Мене везуть до села. Батьки називають це засланням. Початок літа. У мами в сумці варена курка, чорний хліб та огірки. Мене завжди годують перед виходом, але я завжди одразу хочу їсти в поїзді і в коханої хресної Галі. Я і зараз заходжу до неї і відразу хочу їсти. Курка загорнута у газету. Там увечері з бабусею корів зустрічати. Їх видно здалеку, спочатку пилюку, потім стадо. У Зірочки біла пляма на лобі

Мене везуть до села. Батьки називають це засланням.

Мені років вісім. Початок літа. Початок пригод. Довгі канікули.

У мами в сумці варена курка, чорний хліб та огірки. Мене завжди годують перед виходом, але я завжди одразу хочу їсти в поїзді і в коханої хресної Галі. Я і зараз заходжу до неї і відразу хочу їсти. Навіть якщо хвилину тому здавалося, що нічого не влізе.

Курка загорнута у газету.

Верхня полиця завжди моя. Одного разу я впала на стіл. Але не боляче. Просто для всіх несподівано вийшло. Потім мені завжди щось підкладали під край матраца.

Лежу і дивлюсь у вікно. Швидше, швидше, швидше. Так мені хочеться швидше приїхати.

Там озеро, собака в будці, корова, коти, півень та кури, там лазня, там бабуся, там дід, там кінь, там сінок.

Там чорний хліб у мішку. Привозять його на коні, фургон на возі. Усі одягають гарні кофти та хустки, стоять плутають.

Там увечері з бабусею корів зустрічати. Їх видно здалеку, спочатку пилюку, потім стадо. У Зірочки біла пляма на лобі. Великі карі очі та неймовірно м’який та мокрий ніс. У бабусі у кишені кофти завжди великий шматок чорного хліба для неї. Я побоююся її годувати, здається, вхопить всю руку. Бабуся сміється. Вона взагалі легко сміється. У неї пара хвилястих сивих пасм вибивається з-під хустки.

Бабуся пахне найсмачніше на світі. Ні, мамині долоні смачніші. Ні, татові руки ще смачніші, пахнуть бензином та олією.

Не знаю, вони всі дуже смачно пахнуть.

Там мама найдобріша стає. Це коли у нас лазневий день та у мами мокре волосся. Вона завжди добра, коли у неї мокре волосся. Потім велика сковорода зі смаженою картоплею та зеленою цибулею, і ми всі їмо з неї ложками. Дорослі цокаються, незабаром затанцюють і заспівають. Будуть у бабусі знову п’яти втомлені. Вона сильно стукає босими п’ятами об підлогу, коли танцює. Весь будинок ходить ходуном. Я запам’ятовую частушки.

Там млинці. Їх смажать уранці. Там у ліс за грибами. Там малина. Там йду куди хочу, тільки треба встигнути на обід та вечерю, потім не годують. У діда дисципліна. Там агрус та яблука.

Дід завжди каже, приїдь весною, коли вони цвітуть, це дуже красиво. Він сам садив сад для своїх доньок, мами та моєї тітки. Тепер це великі дерева і я граюся в тіні, коли спекотно. Там поля картоплі та між ними хряпа, яку треба дрібнити сокиркою у маленькому дерев’яному кориті для свиней. Тук-тук-тук. За садом великий стог сіна. Одного разу я на нього все ж таки залізла, назад думала не злізу. Так здавалося. Нікому не сказала. Скотилася. Ще там у мене всередині схованка. Я там таємно ховаюсь.

Потяг везе мене до пригод. Я дитина і я щаслива.

Ольга Стасєва

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

You cannot copy content of this page