Мені 21, навчаюсь я за 500 кілометрів від будинку. У сім’ї нас четверо, ще є молодша сестричка, якій 11 років. Тато військовий. Сім’я в мене благополучна, якби не мама. У неї є інший.
Все це почалося після народження сестрички. Не знаю, що сталося, але мама дуже змінилася після цього. Може, у неї є якісь свої тпереживання були, не знаю. Знаю тільки, що мама погані стосунки зі своєю мамою.
А ще мама зраджує татові. Це продовжується з 2017 року. Про це я знаю, бабуся, родичі, всі знають, навіть тато.
Цей чоловік постійно у нас, коли мене та тата немає вдома. Батьку я розповіла, що бачила їх ще того року, але він сказав, що я ще маленька і не треба втручатися в такі справи. Може, він порушував цю тему наодинці з мамою, не знаю. Таке враження, що він у сім’ї лише заради нас, мені дуже шкода його у цій ситуації. Він стільки працює, зараз захищає Україну, а вона…
Через все це у мене дуже так собі стосунки з матір’ю. Кожен мій приїзд обертається суперечками, і їду я звідти морально стомлена. Мама постійно каже, що я не допомагаю їй, нічого не роблю, називає мене неприємними епітетами. Мамою я її не називаю, вона мене не називає донькою. Навіть не хочеться повертатися туди.
Я вже звикла до цього, але щоразу чути «новини» від бабусі, все це, що вона частенько на веселі, чутки… Я, якщо чесно, втомилася. Хочу почути вашу думку, спасибі. Що змамою не так?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.