Ми з чоловіком Ромою дуже ще молоді, мені 23 роки, Роману 25. Одружені всього рік.
Коли ми наодинці, у нас все добре, повне взаєморозуміння, але коли до нас у гості приходить його брат зі своєю дівчиною або мої чи його батьки – щось відбувається дивне.
Ми з Ромою у присутності рідних починаємо сперечатися, конфліктувати, з’ясовувати стосунки. Причому за інших, чужих, людей поводимося нормально.
Після таких візитів родичів у мене залишається завжди осад і образа на чоловіка. Але я і сама поводжуся не краще.
Наведу приклад. Нещодавно знову прийшли у гості його брат із дівчиною. Сіли грати в Монополію, я ввімкнула музику. Чоловік каже: «Що це таке ти увімкнула, швидко вимикай! Це неможливо слухати».
Мене це зачепило, я відразу відповіла, що неякісну музику саме слухає він. Він насупився. І це лише мала частина того «шикарного» вечора.
Ну а з батьками взагалі не весело. Батько Романа наполягає, щоб він йшов захищати країну. А я і мої батьки проти, щоб я сама залишалася. Та й Рома вчиться на програміста, маленький, худенький – ну який з нього воїн…
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
