fbpx

Мені 27, йому – 17… Як це сталося – я не розумію.

Що зараз зі мною відбувається, я не розумію…

Я закохалася в хлопця, але є велике АЛЕ: мені 27, а йому 17, і як це сталося – я не розумію.

Ми разом вже 1.5 року, мені з ним добре, він ставиться до мене, як до королеви: дарує подарунки, влаштовує романтичні вечори, свічки, вино, пелюстки троянд… Одним словом, це те, про що мріє кожна дівчина.

Але його сім’я ненавидить мене, я для них чужа. До того ж, у мене в родині не той дохід і живу я не так…

І він почав дослухатися до близьких, говорить всім що не любить мене, друзям своїм каже, що я йому не потрібна, а мені в очі – люблю, ти у мене одна…

І що мені робити?.. Я ж вже не можу без нього, дихаю ним, прокидаюся – відразу дзвоню йому.

Я розумію, що це нерозумно, що йому треба погуляти, а мені заміж пора і дітей, але він сам каже: скоро піду працювати, ми поїдемо в інше місто і будемо разом жити.

Я, звичайно, вуха розвішую, але мізками розумію, що не вийде нічого хорошого. Ось і мучуся вже півтора року, але все одно сподіваюся на краще.

Не буду брехати, відвідували мене думки і про приворот, але зупинилася, нехай буде так, як завгодно БОГУ. Не просто ж Він звів таких людей, де жінка старша і з бідної сім’ї. А, може, що і вийде, і будуть дітки. Він каже, що хоче хлопчика Івана і дівчинку Варвару, та й я впевнена, що все у нас буде добре.

Я ВІРЮ, що Бог просто так не зводить людей…

Автор – Ольга К.

Фото – з відкритих джерел.

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page