Мені 31 рік, на початок цього всього я працювала у столичній фірмі, центральний офіс якої знаходиться у Китаї. Два останні роки я близько спілкувалася з одним хлопцем. колегою з Пекіна, один раз за цей час Ліанг навіть приїздив у Київ і ми познайомилися в реальності.
Ми з Ліангом тоді сподобалися одне одному, та прекрасно розуміли, що наше спільне мацйбутнє навряд чи можливе. Він повернувся додому, але ми продовжували спілкуватися, переписуватися щодня. Спілкувалися ми, звичайно, англійською.
Ну а коли на на напала рф, мій друг запросив мене до себе, а фірма пообіцяла забезпечита мені роботу у пекінському офісі.
Через два місяці ми з Ліангом одружилися.
Ми обоє працюємо у сфері маркетингу, володіє англійською мовою і набираємося професійного досвіду. Його кар’єрний шлях ще на самому початку. Житло він винаймав, але зараз задумався про придбання власної квартири. Але поки ми житло орендуємо.
Чоловік розповів мені, що він ще з юнацтва розумів, що його дружина буде іноземкою, оскільки це дуже вигідно. Я запитала: у чому переваги? Виявляється, на це є цілком обґрунтована відповідь.
Справа в тому, що в Китаї існує гостра проблема конкуренції між хлопцями: жінок там набагато менше, ніж чоловіків. У зв’язку з цим китаянка навіть не подивиться у бік безробітного, бідного студента чи інтерну, який не має свого житла. Про весілля взагалі мови бути не може у такому разі. Звичайно, зустрічатися ніхто не заборонить, але планувати створення сім’ї з неспроможним нареченим навряд чи.
Крім того, в Китаї буквально заборонено народжувати, не маючи власного житла. Все тому, що дитина повинна отримати паспорт або ID-картку за пропискою. Відповідно, мешкаючи в орендованій квартирі, зробити це неможливо. З цієї причини незабезпечений китаєць, як правило, приречений на життя без дружини та сім’ї.
Водночас. на скільки я помітила, попит у китаянок з кожним роком все вищий і вищий. Тому не дивно, що китайці з великою надією дивляться на дівчат з інших країн. Зовні ми для них дуже цікаві: світловолосі та з незвичайним розрізом очей. Та й вимог у нас до обранця значно менше. То чому б не одружитися з такою?
Ось так я розпочала своє життя у країні Сходу сонця, а як воно бде далі – час покаже. Дуже сумую за Україною, рідними. Але тут маю роботу, коханого чоловіка – це теж багато.
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, Ibilingua.com.
