Мені 34 роки, дружині Лесі 40, нарордився недавно синочок, йому зараз 5 місяців. І все б добре, але мене купа моментів у нашому сімейному житті не влаштовує.
Справа у тому, що після весілля Лесю начебто підмінили. Я почав відчувати, що вона мене за чоловіка не вважає.
Дружина абсолютно все розповідає своїй мамі, а теща сама вже втретє заміжня. Будь-які подробиці: що я сказав, що я зробив не так. Хоча я все робив для неї. Заробляю вище за середнє по столиці, після роботи – в магазин, потім додомк, гуляти з дитиною, купати. У вихідні взагалі круговерть справ.
А дружина будь-яку дрібницю так перевертає і подає мамі, що стає в маминому розумінні біднесенькою-нещасною. Вона завжди виставляє себе жертвою. І коли я починаю з нею про це говорити, Олеся обурюється і відповідає, що це її велика та дружна сім’я, а я мовляв хочу, щоб вона перестала спілкуватися з ріднею, хоча це не так.
Ось зараз на її дні народження кілька днів тому стався конфлікт. Теща почала висловлювати претензії до мене, моєї мами, та все це у такій красномовній формі! Потім, не припиняючи репетувати, пішла зі своїм чоловіком. І все це при дитині, малий намагався заснути. Я дізнався багато цікавого про себе, що я роблю і не роблю. Тобто переважно нічого не роблю.
Так ось дружина слідом за нею почала говорити, що це моя мама, не смій на неї слова сказати, всі виходьте геть з квартири, розлучення!
Наступного дня я приїхав по речі. Мені зібрали все по мішках все до останньої ганчірочки. Навіть мило банне поклали, мабуть, щоб нічого про мене не нагадувало.
Але люблю дитину! Як бути в такій ситуації? Ось уже тиждень ми живемо окремо. Як пояснити дружині, що вона не права, що треба зберегти родину?
Леся каже, що буде розлучення, хоч бачу, що сама вона цього не хоче. Це бажання її мами, яка волала: він хотів розлучення? Буде йому розлучення!
Ось, наприклад, згадав як незадовго до цього випадково в її телефоні побачив листування з її сестрою, яка на 10 років молодша за неї, незаміжня.
Текст був такий від дружини: “До матері на дачу не поїхав, мабуть вона працює сама там сьогодні. Голову натомість пішов свою стригти”.
Я висловив все тоді дружині, вибачалася, обіцяла, що більше цього не повториться.
А невдовзі після цього, 2 січня, лежимо на дивані, дитина спить поруч, вона пише мамі повідомлення, мовляв, спимо, не може відповісти на дзвінок, а та їй відповідає: “Цей з вами спить? Все бока відлежує?” А дружина їй відповідає “Так”.
Ну хіба це нормально, що вона дозволяє так відгукуватися про свого чоловіка? Гаразд не на ім’я, але навіть не “чоловік”, а “цей”! От і гадаю, чи є шанс на життя у нашої родини?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com