fbpx
життєві історії
Мені 34 роки, я не заміжня. Вже з другим чоловіком розлучилася з однієї й тієї ж причини: я не хочу мати дітей! Спочатку чоловіки говорять, що розділяють мою думку, але з часом починається: “Ну хіба ти не хочеш стати мамою? Чому ти не хочеш від мене дитину? Так ми неповноцінна родина” і так далі. Та нічого, свою людину я ще зустріну

Мені 34 роки, я не заміжня. Вже з другим чоловіком розлучилася з однієї й тієї ж причини: я не хочу мами дітей! Спочатку чоловіки говорять, що розділяють мою думку, але з часом починається: “Ну хіба ти хочеш стати мамою? Чому ти не хочеш від мене дитину? так ми неповноцінна родина” і так далі. Та нічого, свою людину я ще зустріну.

Мені 34 роки. Я незаміжня. Дітей немає і не хочу. Я не люблю чужих дітей. Мені не цікаво з ними возитися, якщо так можна висловитися.

У моєї сестри двоє синів і я люблю їх на відстані. Пояснюю, що грошима допоможу, посиджу, коли необхідно, і ніколи не кину, якщо щось трапитися. Але – ніяких обнімашок-ніжностей.

Якби ви мене знали особисто, то переконалися б, що я дуже позитивна людина. Це я сказала для того, щоб ви не подумали, що я якась зла. Просто я не хочу дітей! І так, суспільство постійно мені нагадує побічно або безпосередньо, питаючи: «Де діти? Де діти-ж?».

Вже почала говорити, що у мене проблеми зі здоров’ям. Бо коли говориш, що просто не хочеш мати дітей, це ж саме суспільство починає дивитися на тебе як на не цілком адекватну. Або прямо бачу на обличчях співчуття, типу у неї просто не склалося все в житті, бідолаха.

Я недавно вже з другим чоловіком розлучилася з однієї й тієї ж причини: через моє небажання народжувати.

Спочатку чоловіки говорять, що розділяють мою думку, але з часом починається: “Ну хіба ти не хочеш стати мамою? Чому ти не хочеш від мене дитину? Так ми неповноцінна родина” і так далі. Та нічого, свою людину я ще зустріну.

А найсмішніше, що багато хто навіть заздрять мені. Дивовижно. Чому людей так дратує факт, що я не хочу дітей? Я ж нікому не заважаю жити. У чому проблема? Це я до оточуючих.

Часом мені здається, що навколо просто багато злих людей. Прямо багатьом, майже кожному другому, потрібно втручатися в чуже життя, повчати. І мені про відсутність дітей нагадують по кілька разів! І у мене виникає питання: «Якщо у вас все так добре, діти там, чоловік і т.д. – чого ви до мене докопалися? Може, проблема в тому, що не такі ви і щасливі? Якщо дістаєте людину, яка живе не так, як ви?».

Ось я живу і радію, люблю світ і все навколо, нікого не ображаю. І нікому не кажу, як своє життя хтось повинен прожити.

Для себе я зробила лише один висновок: якщо людина щаслива і в її душі спокій і любов, то вона ніколи не буде нав’язувати свою думку про це саме щастя іншим людям.

Усім добра!

Автор: Мора

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

facebook