fbpx

Мені 35 років, в офіційному шлюбі з Максом ми 8 років, чоловікові 37. Працюю на керівній посаді, паралельно вели бізнес разом із чоловіком. Бізнес зараз призупинився, але в мене робота є. До нас з Чернігова переїхали свекри

Мені 35 років, в офіційному шлюбі з Максом ми 8 років, чоловікові 37. Працюю на керівній посаді, паралельно вели бізнес разом із чоловіком. Бізнес зараз призупинився, але в мене робота є.

У нас з Максимом двоє дітей – старшому 14 (від мого першого шлюбу), молодшій нашій спільній дрнечці 2 роки всього. У цілому навіть зараз маємо гарний дохід, вище за середній, своє житло, авто у кожного, жодних особливих проблем.

Виросла я, до слова,  в дуже небагатій сім’ї, на всьому заощаджували, аж до того, що в школі мене дражнили ялинкою — взимку та влітку одного кольору. Ходила цілий рік в одному й тому ж одязі, що лишався зазвичай від старшої сестри.

До нас з Чернігова переїхали свекри.

А тепер суть проблеми: я кар’єрист, вся у роботі. При цьому син навчається у платній школі, донька — у приватному дитсадку. Тобто, вони не ростуть на вулиці, надані самі собі.

У мене немає навіть часу спілкуватися з батьками і сестрою — у мене 2 роботи, 2 дітей, чоловік і собака, я завжди зайнята.

І ось у нас живуть батьки Максима.

Критиці піддається все – від меблів у домі до того, яка я господиня і як неправильно виховую дітей. Причому так пафосно – та ти що! Та як можна! Наче я вторглася в сусідню державу, а не купила полуниці з ігристим на вечерю. На думку мами Максима це неправильно. Я перебуваю останнім часом завжди пригніченою.

Свекруха, знаючи, що я зайнята, може заходити до мене в кімнату без стуку, хоча в мене в цю мить відео-конференція з колегами. Востаннє і зовсім втнула – ми з чоловіком запросили на вечерю мого заступника з дружиною і обговорювали робочі питання. І тут свекри давай висловлюватися, що ми у себе вдома влаштували бал в такий важкий час: грала музика та пили червоненьке, діти при цьому один у своїй кімнаті грав за комп’ютером, інша у себе дивилася мультики.

Свекруха може почати нишпорити по шафам. Я її зупиняю – починаються сльози та сцени.

Інший випадок – свекор просить чоловіка перевести йому на карту 10 тисяч гривень у борг. І це тоді, коли чоловік зараз, по суті, не працює, але має збереження. Я висловилася проти – тепер погана.

Мені іноді хочеться втекти з власного дому. У нас із чоловіком спільний бізнес, загальний бюджет. Якщо йому раптом знадобляться гроші з моєї карти — я не заперечуватиму, як і він. Але ці сцени з боку його родичів мене просто вже виснажили.

Я навіть не знаю, чи можна налагодити з ними стосунки? І чи варто намагатися? Чи що з цим усім робити?

Автор: Катерина

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з відкритих джерел, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page