Мені 37 років, у мене двоє дітей і два місяці тому після 13-ти років шлюбу я розлучилася. Чому? Тому що закохалася.
Я подала на розлучення і вперше за всю подружнє життя поїхала у відпустку. До цього я взагалі нікуди не виїжджала. А тут взяла дітей і поїхала на море. Мене там чекав інший чоловік. Назар. Він хотів зустрітися зі мною. Покликав на море…
Однак там трапилося дещо, те, у що я ніяк повірити не могла.
Він поїхав. Але спочатку все було добре, як в казках, навіть краще! Коли я його зустріла, емоції переповнювали мене. Хоча спочатку він здався мені далеко не красенем, але я взяла себе в руки, і вирішила, що раз ми з дітьми приїхали відпочивати – значить будемо відпочивати!
Потім Назар бере машину, везе нас в готель, все оплачує. Діє чітко, впевнено, міцно тримає мене за руку. Я в захваті, коли в кафе він оплачує наш обід, дає дітям дорогущий планшет… Я соромлюся, не звикла, щоб за мене платили, та ще за моїх дітей. Але він тільки посміхається. Для нього це природно.
Ми провели разом всього 8 днів. Уже на третій я зрозуміла що Назар найрозумніший, найкрасивіший, найкращий чоловік в світі!
Ми лежали на пляжі, разом з дітьми, а всі навколишні захоплювалися: яка гарна пара! Який молодий тато! І дивно, він теж вважає мене красунею! Сказав, що я йому і на фото сподобалася, але в житті набагато краща, що він закохався з першого погляду, коли побачив мене в живу. Правда, сказав він мені це набагато пізніше, вже взимку…
Було багато ситуацій, в яких мій чоловік реагував би матом, але Назар завжди залишався спокійний, жодного разу не підвищив голос, жодного разу не дозволив собі мене навіть дурепкою назвати. Чесно, я була на сьомому небі.
Діти закохалися в нього по вуха, адже за 8 днів він дав нам всім стільки уваги і турботи, стільки виконав наших таємних “хочу”, скільки ми вдома не бачили за все життя…
І ось останній день. Він їде. Мені хочеться плакати, хочеться обійняти його і нікуди не пускати… Але я мовчки стою. Не хочу, щоб він бачив мене в сльозах. Я сильна. Мені ніхто не потрібен. І я знаю, продовження не буде.
Він поїде назад за кордон і забуде мене.
Це кінець.
Так я думала, коли він їхав. А потім ревіла три дні. Зрозуміла: він мені потрібен.
***
Він подзвонив на третій день. І я сказала, що нам треба припинити спілкування, мовляв, все одно сенсу немає. І тоді він вперше на мене накричав. Сказав що я дурненька, що він мене не відпустить, а якщо ще раз таке ляпну, то приїде і відшмагає, як дівчинку.
Сказав, що якщо любиш, то треба тримати обома руками і не пускати. Який сенс бути гордою і самотньою?
З цього моменту все змінилося. Я змінилася. Викинула гордість, навчилася плакати, навчилася любити.
Стала по-справжньому щасливою. Домоглася розлучення. Коли чоловік зрозумів, що у мене інший і все, я дійсно йду, його як підмінили. Впав на коліна. Руки трясуться, зуби клацають. Благає його не кидати.
Чоловік, який місяць тому робив те, чому немає виправдання, тепер плакав, щоб я його не кидала. Мені стало гидко. Я зрозуміла, що краще буду взагалі сама, ніж з ним.
Тепер він ходить по моїм знайомим і розповідає яка я така-сяка. Причому забуває уточнити, що за останні кілька місяців ні копійки не дав на дітей. Так мені і не треба. Нехай живе, як хоче, а я буду жити, як я хочу.
На новорічні свята мій Назар знову приїжджав і запросив додому, познайомитися з його батьками. Вони молоді, інтелігентні, виховані люди. Прийняли нас дивно привітно. Навіть не дивлячись на те, що я старша і маю двох дітей на додаток. Я немов потрапила в казку, де всі мене люблять і всі мені раді.
Тепер знову його чекаю, на цей раз до літа. Він хоче, щоб я переїхала до його батьків, жила і чекала його там, у Польщі. Хоче, щоб я народила йому сина!
Я не знаю, що буде далі, але так, як раніше, жити не хочу. Я цілком можу забезпечити себе і дітей, мені не потрібен спонсор або «чоловік в будинку», мені потрібно трохи уваги і турботи!
І мій коханий Назар дає мені все це навіть зараз, коли він в Європі. Тепер така-сяка, тепер я “Коханий янгол”.
Вперше в житті я відчуваю себе спокійною і щасливою, умиротвореною. Скажіть, я дійсно дурненька?
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!