fbpx

Мені 37 років, звуть Захар. Одружилися з Соломією у 2010 році. І ось вона з трьома донечками пішла від мене. Жили ми у моїх батьків, але через мого батька і його дружбу з “біленькою” життя було не простим. А в іншому жили добре, щасливо, в достатку. Потім ми зібрали свої речі і поїхали жити до тещі. І ось мої батьки вирішили побудувати нам будинок в передмісті

Мені 37 років, звуть Захар. Одружилися з Соломією у 2010 році. Поїхали у весільну подорож, а потім у нас народилася перша дочка. Я був такий щасливий, немов на сьомому небі! Жили ми у моїх батьків, але через мого батька і його дружбу з “біленькою” життя було не простим.

А в іншому жили добре, щасливо, в достатку, я займався продажем машин. І все ж сталася неприємна ситація з батьком, я заступився за дружину і тут він нас обох вигнав з дому.

Ми зібрали свої речі і поїхали жити до тещі, яка міняла співмешканців, як міняються дні тижня. Для мене було це дико, але я не мав права щось казати.

Два роки ми жили у тещі. Я працював, дружина не працювала. У нас народилася друга донечка. Я так само був неймовірно щасливий!

Але настав день, коли ми з тещею посварилися, вона весь час дорікала мені тим, що нас виселили мої батьки.

Через два тижні ми помирилися – все ж таки я батько двох дітей, її онуків. Обговоривши все з дружиною, ми вирішили піти на квартиру. Забрали всі речі дітей, і стали жити окремо.

Я працював, жили дружно, хоч і грошей було не багато: дітки, знімне житло. Але в душах у нас в обох причаїлися образи на наших батьків.

Ми з батьками трохи спілкувалися. Скоро вони почали до нас в гості приїжджати, щоб дітей побачити.

І ось мої батьки вирішили побудувати нам будинок в передмісті. Почалося будівництво. Основну частину грошей спонсорувала моя мама, адже я єдиний син у сім’ї.

У 2015 році ми закінчили з будівництвом і вселилися в новий двоповерховий будинок. Живемо добре, ні в чому не потребуємо. І теща, і мої батьки часто приїжджали до нас в гості на шашлики.

У 2018 дружина народила мені третю донечку. Ми раділи, але наші батьки бурчали, що, мовляв, ви футбольну команду збираєте?

Позаминулого року теща вирішила зійтися з п’ятим співмешканцем, продати свою квартиру і переїхати в інше місто до сина. Грошей на квартиру в тому місті у них не вистачало, і вони вирішили вкластися в квартиру в новобудові. Всі гроші вклали, і тут мені дружина каже: «Давай мою маму з її співмешканцем візьмемо на час до себе, щоб у них не було витрат на знімну квартиру».

На жаль, я погодився.

Жили з тещею разом в моєму двоповерховому будинку. Місця всім вистачало: 4 спальні, 1 вітальня і немаленька кухня.

Я поміняв вид діяльності, купив буса і почав їздити в рейси по Європі. Тут мої батьки теж приходять в гості, і їм стало прикро, що теща живе у мене ще й з якимось п’ятим співмешканцем.

У них все це накопичилося, вони бачили, як я важко заробляю, годую майже дві сім’ї.

Цей співмешканець не працював, а сидів, як зайвий вантаж, у мене на шиї. У цього чоловіка були свої діти, але вони його не прийняли. Я батькам кажу, мовляв, залишилося трохи їм пожити, поки їхній будинок добудують. Добудували його минулого року.

Мій батько прийшов до нас додому і почав виганяти тещу з її співмешканцем з дому. Я в цей момент в рейсі. Соломія телефонує, каже: «Приїжджай швидше!».

Я приїхав, а Соломія вже всі речі зібрала, свої і дівчат. Ми тихо сіли і поговорили. Я запитав, що сталося.

Вона мені у відповідь: «Все, чаша мого терпіння переповнилася! Мою маму твій батько з землею зрівняв в цьому будинку! Я їду з трьома дітьми в столицю до брата, буду там жити в однокімнатній квартирі. Поки у нього поживемо, потім мати приїде і знімемо квартиру. Будемо починати нове життя. А в цей будинок я більше не приїду».

Вона поїхала сьогодні на поїзді… Тут у них все вирішує теща і я впевнений, що вона відправила в столицю свою дочку навмисне, щоб подалі від мене. Але ж у нас троє дітей!

Стільки років разом прожили, а тепер ось як повернулося. Я говорив: «Залишся, я тебе не виганяв з нашого будинку, це мій батько все зіпсував. Потрібно зберегти нашу сім’ю, адже ми любимо одне одного і дітей! Не зривайся на гарячу голову!».

А вона мені у відповідь каже: «Твій батько все одно не дасть нам жити нормально в цьому будинку. Продавай будинок, залишай своїх батьків і приїжджай, будемо тут жити в Києві».

Ось такі вона мені ставить умови. Вона більше не хоче жити в цьому будинку. Ось і вся моя історія… І як мені бути? Кидати все і мчати за нею і дітьми?

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page