Мені 40 років. У мене немає і не може бути власних дітей. Чоловік пішов до іншої три роки тому, у них вже є малюк. Я ж вирішила більше не виходити заміж і присвятити всю себе роботі і маленькій племінниці Зорянці, донечці моєї молодшої сестри Уляни. Саме цій дитині я віддаю всю свою любов, навіть рахунок на неї окремий відкрила, щоб колись купити їй квартиру. Але сестра не хоче мене бачити на різдвяному святі своєї дочки в садочку, і я це не вперше помітила. Саме цій дитині я віддаю всю свою любов, навіть рахунок на неї окремий відкрила, щоб колись купити їй квартиру. Роботу я маю хорошу, тож щомісяця кладу на ту карту по 5000 гривень

Мені 40 років. У мене немає і не може бути власних дітей. Чоловік пішов до іншої три роки тому, у них вже є малюк. Я ж вирішила більше не виходити заміж і присвятити всю себе роботі і маленькій племінниці Зорянці, донечці моєї молодшої сестри Уляни.

Саме цій дитині я віддаю всю свою любов, навіть рахунок на неї окремий відкрила, щоб колись купити їй квартиру. Роботу я маю хорошу, тож щомісяця кладу на ту карту по 5000 гривень.

І взагалі на кожне свято я Зоряні дарую дорогі й найкращі подарунки, яких в її однолітків немає – дорогі лялькові будинки, оригінальні барбі, брендовий одяг.

У свої вихідні я обов’язково беру малу і везу на різні розваги, а сестра з чоловіком мають змогу побути разом, лише вдвох. Я ж насолоджуюся спілкуванням з дитиною.

І ось у племінниці наближається свято Різдва в садочку, я сама з нею вчила пісні і вірш для нього. Зорянка мене дуже любить і звичайно запитала, чи прийду я, я відповіла, що неодмінно,  таке не можу пропустити і дуже хочу побачити її виступ!

Я у сестри запитала чисто формально, чи можна мені прийти, але неочікувано у відповідь отримала “Ні”. тобто їдуть усі дідусі-бабусі, і сестра відмовляє мені саме тому, що нібито й так занадто багато рідні піде.

Я проплакала вже дві ночі. Адже дитина чекатиме, ми разом зі Златою готувалися! Як можна бути такою черствою до дитини й до мене, як моя сестра?

Дуже прикро і неприємно. Як реагувати чи не реагувати? Як відповідати чи не відповідати? Як ображатися чи не ображатися? Я розгублена. Перестати допомагати, дарувати подарунки, сидіти з дитиною? Але ж Зорянка не винна ні в чому і дуже мене любить.

Я просто не можу зрозуміти, чим викликане таке ставлення сестри до мене, чим я не вгодила. А мама мені знаєте, що сказала?

Щоб я взяла дитинку-сироту і витрачала свої любов і гроші на неї, а у Зоряни, мовляв, є свої батьки. Я ж не знаю, чим в майбутньому віддячить мені чужа дитина, а Зорянка все ж таки рідна, склянку води, можливо, подасть мені в старості.

Дуже хочу почути сторонню думку. Чи варто мені все ж таки попри відмову сестри піти на різдвяне свято в садочок до племінниці? Заздалегідь дякую за думки й поради! Всім миру й щастя!

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.