fbpx

Мені 43 роки. Я регулярно ходжу в спортзал, займаюся йогою, стежу за харчуванням та модою, регулярно відвідую косметолога, вдома у мене теж все стильно та красиво. Приїжджаю зі своєю дочкою до мами та розповідаю, як ми з нею каталися на роликах. Мама бурчить: – Що за дитячий садок? У твоєму віці це вже несолідно! Скоро тобі вже онуків няньчити. – Де ти береш такі модні шмотки? називаю улюблені мережеві магазини. – То ж там усе для молоді! У мене повинні бути квітчасті килими, різьблені меблі, штори в квіточку та статуетки паняночок. І вже звичайно я захоплююся своєю свекрухою, яка у свої 70

Мені 43 роки. Я регулярно ходжу в спортзал, займаюся йогою, стежу за харчуванням та модою, регулярно відвідую косметолога, вдома у мене теж все стильно та красиво.

Іноді зі мною намагаються знайомитися чоловіки набагато молодші за мене і дуже дивуються, почувши мій реальний вік. Причому, деяких навіть це не зупиняє.

І, дивлячись на свої старі фотографії, я можу сказати, що зараз я виглядаю і почуваюся набагато краще, ніж у 18-20 років. Тоді я була досить непоказною дівчиною, не вміла одягатися і підбирати зачіску, сутулилася, та й постава залишала бажати кращого. До цього всього додавався вагон і маленький візок комплексів, а зараз я впевнена в собі і дуже задоволена своїм життям, хоча, зрозуміло, ще є куди рости. прагнути і розвиватися.

Дивує реакція на все це декого з моєї родини, знайомих та колег.

Приїжджаю зі своєю дочкою до мами та розповідаю, як ми з нею каталися на роликах. Мама бурчить:

– Що за дитячий садок? У твоєму віці це вже несолідно! Скоро тобі вже онуків няньчити.

А що молідно? сидіти вдома, лузгати насіння і дивитися серіали? Втім, серіали ми якраз дивимося. Англійською та під піцу з червоненьким.

Колега дивується:

– Де ти береш такі модні шмотки?

Називаю улюблені мережеві магазини.

– То ж там усе для молоді!

Саме так. Тому я навіть в офісному дрес-коді не схожа на музейну бабку чи народного депутата. Так, і там і там білий верх, чорний низ, але як кажуть, є один нюанс – одяг, який я купую, шиється без старих декоративних елементів, з легких тканин і служить для того, щоб підкреслювати переваги, а не ховати себе від людських очей.

– Що? Яка капуера? Зовсім з дуба впала. Ти вже майже бабка, куди тобі руками махати-боротися?

Це моя «улюблена» тітонька Галина, яка завжди, скільки я її пам’ятаю, виглядала на 10-15 років старше через неприємний зовнішній вигляд і зовсім вредний характер.

Ка-по-ей-ра це називається. А навіщо? Тому що: 1) подобається, 2) хочеться, 3) можу.

Так, я не беру участь у змаганнях, але можу зробити перекид у повітрі. А вам слабо, тьотю? Ах, ну так. Ви ж завжди на третій поверх ледве заповзали.

Що стосується дизайну моєї квартири, то тут теж все не як годиться. На думку тих, чиєї думки ніхто й ніколи не питав, у мене повинні бути квітчасті килими, різьблені меблі, штори в квіточку та статуетки паняночок із собачками. Все це мені намагаються дарувати, бо маю все в квартирі, «як в Ікеї». Спасибі, я намагалася надати своєму житлу стильного вигляду. Я стежу за тенденціями, і у мене при мінімальних вкладеннях вийшов настільки вдалий результат, що три роки тому фотографії моєї кухні потрапили до інтернет-журналу, присвяченого дизайну.

Ну, а коли дізнаються, що в мене є коханий чоловік, з яким ми взимку збираємось побратися – все, гаси світло.

– Зовсім не в собі, на старості літ під вінець. Тобі доньку треба видавати заміж, а ти! – мама не вгамовується.

І на запитання, чому мені все вищеперелічене не можна і не належить, відповідь рівно одна: «Не солідно!»

Я взагалі останнім часом схиляюся до того, щоб вважати це слово забороненим, оскільки я не приймаю його усією душею.

Солідно перестати стежити за собою. Солідно відрощувава одну точку на дивані. Солідно дивитися примітивні серіали. Солідно носити нудний сірий одяг та леопардовий турецький трикотаж у стилі «у Зінаїди Петрівни ювілей». Солідно займатися в’язанням. Солідно вимагати від своєї дитини одруження та термінового народження онуків. Солідно після 35 років забути про спілкування із чоловіками. Солідно згаснути від нудьги.

Знаєте що, солідні мої, та ну вас! Я не можу словами передати, як я рада, бачачи десь доглянуту, струнку, стильно одягнену жінку мого віку та старшу. Я готова плакати від щастя, коли люди, що розміняли п’ятий десяток, не ховають себе живцем, а радіють життю на повне. Я знову повертаю віру в людство, коли бачу на гірськолижних курортах та в аквапарках 60-річну пару, яка приїхала туди провести свій медовий місяць. Тому що ці люди, як і я, не відчувають свого віку, просто живуть, як їм подобається.

І вже звичайно я захоплююся своєю свекрухою, яка у свої 70 носить довге волосся та одяг, в основному джинси та футболки оверсайз, 42 розміру і працює – увага! – фітнес-тренером.

Люди, вік – це просто цифра у паспорті. Невже вам хочеться 30-40 років життя витратити на буркотіння на лавці? Мені ні. Я молода, вродлива, у мене попереду ще кілька десятків років, які я маю намір прожити максимально щасливо!

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

You cannot copy content of this page