fbpx

Мені 48 років. Через обставини переїхали з дітьми-підлітками до мами в село на Захід країни. І от я на свою голову зробила прибирання у мами та викинула старий мотлох. Вже два місяці не розмовляємо 

Мені 48 років. Через обставини переїхали з дітьми-підлітками до мами в село на Захід країни. І от я на свою голову зробила прибирання у мами та викинула старий мотлох. Вже два місяці не розмовляємо!

Моя мама – справжня барахольниця, при цьому сама мене все життя вчила купувати тільки якісні речі і не розмінюватися на всякий ширвжиток. Я так і роблю, а все, що стає непотрібним, викидаю чи роздаю.

А ось мама з речами розлучатися не вміє – всі вони їй дорогі, вона навіть пам’ятає де що купувала і скільки це коштувало. Каже, що такої якості зараз удень із вогнем не знайдеш, і вони всі як нові.

Ну ось уявіть, мама зберігає німецькі мереживні сорочки, які років двадцять уже ніхто не носить, чоботи на підборах, в яких навіть я ходити не можу, мохерові шарфи і всякий інший мотлох, який займає безліч місця.

Все це зберігається на антресолях, де періодично заводиться міль, тому доводиться все це діставати, обробляти і знову закладати на вічне зберігання. Звичайно, мати іноді вимагає допомогти розібрати ці склади. А у мене своїх справ по вуха і без її дорогоцінного мотлоху, з яким вона ніяк розлучитися не може.

Словом, оце коли ми два місяці тому переїхали тимчасово пожити до мами, і коли вона була на дачі, я викинула більшу частину речей. Позбулася маминого мотлоху, і з того часу вона не може мені пробачити!

Ви не уявляєте, що діялося, коли вона повернулася про це дізналася. З людиною таке трапилося – складалося таке враження, що вона близьку людину втратила. Спочатку мама плакала, потім озлобилася і заявила, що бачити мене більше не хоче.

Я думала, мине кілька днів, ну тиждень, і вона заспокоїться, але ні – досі зі мною не розмовляє. Живемо як чужі. Готуємо окремо, їмо в різний час. Вся ця ситуація мене не просто напружує, а жити не дає: постійно думаю, не можу ні на чому зосередитися, весь час прокручую цю ситуацію і не можу зрозуміти, чому вона готова відмовитися від рідної дочки й онуків через якісь старі шмоток?! Я знаю, батьки у багатьох дивують – цікаво було б послухати ваші історії.

Усім добра і миру!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page