fbpx
життєві історії
Мені 54 роки, але я відчуваю себе на всі 65. Здоров’я до біса, купа проблем. Сил немає ні на що, однак я продовжую робити всі домашні справи, годинами стою біля плити, щоб догодити близьким. Я дуже люблю своїх дітей і онків, а ось зі Степаном хочу розлучитися. Але яка я тоді буду бабуся? Як же мої онуки будуть жити, бачачи, що їхні бабуся і дідусь більше не разом? Я завжди хотіла бути для них прикладом

Мені 54 роки, але я відчуваю себе на всі 65. Здоров’я до біса, купа проблем. Сил немає ні на що, однак я продовжую робити всі домашні справи, годинами стою біля плити, щоб догодити близьким.

Хоча життя у мене непросте, мені дуже пощастило з рідними. Син і дочка подарували мені прекрасних онуків, з якими я часто няньчуся. У нас з ними велика любов. Я дуже хочу бути корисною для своїх малюків і чоловіка. Правда, з ним у нас не все так гладко.

Я знаю, що Степан мені зраджує вже дуже багато років. Він ніколи і не приховував, що у нього є інші жінки. Розумію, що я вже не така гарна, як раніше. Ось чоловік і перестав звертати на мене увагу. Нашому шлюбу більше 30 років, і я усвідомлюю, що все тріщить по швах.

Заради внучат я намагаюся зберегти подобу сім’ї. Але з кожним днем ​​у мене все менше і менше сил. Може, мені варто просто піти? У мене є маленька однокімнатна квартира, яка дісталася мені від мами. Зараз я віддаю її в оренду за невеликі гроші, але якась все ж копієчка є.

Я давно думаю про те, щоб перебратися туди, але дуже переживаю. Якщо я піду, то збережу залишки здоров’я, гордості і гідності. Але острах, що живе всередині мене, щодня перемагає. Як же мої онуки будуть жити, бачачи, що їх бабуся і дідусь більше не разом? Я завжди хотіла бути для них прикладом, а на ділі виходить ось так. Як почати життя спочатку у моєму віці? Чи можливо це взагалі, чи сидіти, терпіти далі і не рипатися?

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page