Мені 56 років, я працюю у будівельній сфері. Ми з дружиною живемо в достатку і, в принципі, ніколи ні в чому собі не відмовляли. Коли у нас народився син, ми робили все можливе, щоб він почував себе щасливим. Я не можу сказати, що ми його сильно балували. Але, мабуть, десь ми з дружиною таки помилилися.
Справа в тому, що зараз Олександру 30 років, але він досі просить у нас гроші. Більше того, моя дружина всерйоз вважає, що ми зобов’язані його забезпечувати, навіть якщо він вже виріс. А я цього не розумію.
У 23 роки син одружився з жінкою, старшою за нього. Я був проти, але на сина ніколи не намагався впливати. Просто знав, що якщо він щось вирішив, то так і буде.
Через рік після весілля у молодих з’явилася дитина. Тільки вони абсолютно не думали про те, як її забезпечувати. У Сашка тоді навіть роботи не було!
Перші кілька років син із невісткою та онукою сиділи на нашому утриманні. Я вірив, що Сашко візьметься за голову, навіть роботу йому сам пропонував. Але, бачите, будівництво йому не підійшло.
А найбільше мене засмучує невдячність сина. Адже ми з дружиною навіть житлом його забезпечили. Зараз зі своєю родиною він живе у просторій 2-кімнатній квартирі, яка дісталася мені від мами. Я ніколи ні про що не просив його, просто подарував її йому. І на цьому я хотів поставити крапку. Однак Сашкові такий розклад не сподобався.
Тепер щотижня він дзвонить нам і просить грошей. І все під приводом «для онуки». Син просто тисне на нас, знаючи, що заради малечі ми готові на все. Але ж я розумію, що це неправильно. Хоча Олександр уже знайшов роботу, його зарплати на всі потреби все одно не вистачає.
Невістка зовсім не планувала повертатися в офіс. Щоправда, невдовзі зрозуміла, що від нас на допомогу можна вже не чекати. Вона повернулася на роботу, і загальний прибуток сім’ї сина зріс.
Я чудово знаю, які зараз ціни та скільки вони платять за комунальні послуги. Їм всього має вистачати, але вони, як і раніше, клянчать гроші у нас.
Ніхто не думає про те, як ми живемо. Зараз нам потрібно зробити ремонт у себе вдома, машина часто барахлить. Крім того, ми із дружиною банально хочемо поїхати у відпустку десь в Карпати в санаторій.
Днями зателефонував син і «втішив»: у них буде друга дитина. Ні, я, звичайно, не проти розширення їхньої родини. Але мені здається, що треба думати головою, перш ніж заводити другого малюка.
Свого часу ми не зробили цього, бо розуміли, що просто не потягнемо. Адже треба буде ще більше грошей, часу та сил. В нас цього не було, втім, як немає зараз і в Сашка з невісткою. Тільки це їх абсолютно не зупиняє.
Тут я вже не витримав і сказав синові, що халява закінчилась. Я маю своє життя, і я не хочу витрачати його на заробляння грошей для сина, якому 30 років. Сказав дружині, щоб не сміла йому перераховувати гроші.
Якщо дізнаюся, то і їй перекрию доступ до карти. Так не може продовжуватися вічно! Дружина на мене образилася, а син зовсім не розмовляє. Та хіба я не правий?
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото – Ibilingua.com.