Мені 59 років, 15 з яких я в розлученні, і ні з ким ніколи за цей час не жила. І ось нарешті після довгих років самотності я зустріла гідного чоловіка. Так мені, принаймні, здалося.
Василь запропонував спробувати жити разом. І я зважилася, адже мені здалося, що чоловік охайний, правильний і порядний.
Ми вирішили жити на моїй території, мені так було комфортніше, та й він погодився.
І спочатку було все добре, але потім почалося щось, що не опишеш словами!
Я працювала на підприємстві, у мене був стандартний графік. А Вася працював сам на себе, міг приходити і йти з дому, коли заманеться. Готувала я зазвичай у вихідні, прибирала тоді ж. В інші дні просто не вистачало часу.
Так ось, наготую я на тиждень, прийду з роботи додому, а там, мало того, що ціла раковина брудного посуду, так ще і їжі немає! Якщо я щось кажу, то він ображається на мене. Почала більше мовчати.
Попросила якось Василя прибратися, так він сказав, що це жіноча справа і не став нічого робити. Правда, якось прийшла додому, а вдома наче прибрано. Начебто, тому що було прибрано в тих місцях, які видно.
Пропилососив тільки середину кімнати, під диван не спромігся нахилитися. Пил також витирав лише навколо предметів.
Хтось скаже, що баба зажралась, мужик прибирає, як може і вміє, а вона ще й чіпляється. Але я останнім часом почала замислюватися: а навіщо він мені? Бігаю, як білка в колесі. На роботу сходи, там прибери, тут підітри, що ще потрібно зробити? Немов рабиня якась. Вже краще бути самій. чесне слово.
Вся рознервувалася, не могла йому нічого сказати. І ось настав апогей, я зважилася і висловила йому все. І що ви думаєте він мені відповів? Сказав, що він тут не господар, а гість. Вкладати в мою квартиру він справді нічого не буде, робити нічого своїми руками не буде, а я маю його поїти, годувати і догоджати, як гося в готелі. Ага, зараз.
Прожили ми так, одим словом, всього 2 тижні, але мені на все життя вистачило, більше ніхто мені не потрібен! Є у мене друг душевний одружений аж в Одесі, бачимося три рази на рік – от цього цілком і досить, я вам скажу! Поважайте свій час і свободу, жіночки.
Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!
