Мені дома сумно. В себе я вже зробила генеральне прибирання, і навіть ялинку прикрасила до новорічних свят, тому, хочу допомогти з цим і вам, – сказала свекруха в дверях, тримаючи пакети з миючими засобами. Я від подиву присіла на стілець. – В нас є кому дома господарювати! – Ну, тоді я приготую щось смачненьке. Те, що мій Миколка любить.
Мені 42 роки. Мене звати Лариса. Я досі пам’ятаю свою першу зустріч зі свекрухою, хоч це було вже двадцять років тому.
Ми з Миколою подали заяву до РАЦСу, і прийшли познайомитися з його мамою. Я відразу ж зрозуміла, що не сподобалася свекрусі. А незабаром я зрозуміла, що моя свекруха взагалі дуже своєрідна жінка.
Моя мама каже, що все це через те, що Микола – єдина дитина. У моєї свекрухи вистачило б уваги і ласки і на десятеро дітей. А все це дістається моєму чоловікові. Через це у мене з Оксаною Петрівною дуже складні стосунки.
Хоча ми із Миколою живемо просто чудово. У нас із ним троє дітей. Нашій старшій дочці вже 18 років. Вона сама поступила минулого року на бюджет і чудово навчається. І молодший син і дочка теж чудово навчаються у школі та захоплюються спортом.
Чоловік у мене просто чудовий: він добрий, уважний, ніжний. Але наше життя дуже псує його мама. Її просто надто багато у нашому житті.
Вона постійно телефонує Миколі і постійно намагається контролювати. А ще вона дуже любить приходити вранці на вихідні до нас і привозити своєму улюбленому синочку судочки з їжею. Вона стукає і дзвонить у двері доти, доки ми не відчинимо двері.
А ще вона навіть пробувала прибирати у нашій квартирі, але я їй це заборонила робити.
Квартиру ми із чоловіком змогли купити самі. Ми змогли побудувати обидвоє гарну кар’єру, і ми добре заробляємо. Я навіть змогла захистити кандидатську. Це при тому, що ми без допомоги бабусь виростили із чоловіком трьох дітей. Але свекруха мене за це не шанує і не любить.
Коли ми тільки відгуляли весілля з Миколою, я намагалася налагодити стосунки з Оксаною Петрівною. Я купувала їй подарунки, телефонувала, вітала її зі святами. Але це не дало жодного результату.
Я зрозуміла, що не особисто я не подобаюсь свекрусі. Їй би не сподобалася будь-яка жінка, яка була б поряд із Миколою. Вона вважала б її недостойною свого сина.
Свекруха постійно дзвонить Миколі і запитує його про те, як у нього справи. А про мене та дітей вона взагалі ніколи не питає.
Коли ми всю сім’ю погано почувалися, то свекруха дзвонила Миколі і цікавилася тільки його самопочуттям. А про мене і дітей навіть жодного разу не запитала.
Ось моя мама поводиться зовсім інакше. У неї своє життя, свої інтереси, і вона не намагається контролювати мене. А ось свекруха робить саме так.
Можливо, це в неї просто не реалізований повністю материнський інстинкт через те, що вона стала мамою лише однієї дитини?
Ну, можливо, все-таки вже час поводитися адекватно зі своїм дорослим сином і розуміти, що він вже виріс і в нього є своя сім’я.
Коли ж моя свекруха це зрозуміє?
Що скажете з цього приводу?
Фото ілюстративне
