Мені 31 рік, чоловікові 35 років. Одружені ми з Микитою вже 13 років, є діти 11 років і 4 роки. Жили спочатку добре. Але з народженням старшого сина чоловік почав змінюватися, його не влаштовували труднощі та турботи, які з’явилися з народженням дитини.
Все я робила, Микита ніколи ні в чому не помагав. Він завжди багато часу продивив на роботі й з друзями. Жили як усі, сперечалися-мирилися, народилася друга дитина. Ситуація загострилася. Мало того, що не допомагав взагалі з дитиною та по дому, так почав у склянку заглядати до такого стану, що ноги не тримали. Почав влаштовувати сцени за не вимитий посуд чи за те, що дитина плаче і заважає йому спати.
Після декрету я вийшла на роботу, заробляю гроші, менше, ніж Микита, звичайно, але вистачає. Він під час декрету з другою дитиною не давав нам грошей, практично не купував продукти, але платив іпотеку. Мені допомагали мої батьки, платили за квартиру, давали гроші на їжу та одяг.
Микита приходить із роботи “веселий” та спати. Поїсть те, що я готую для дітей. А у мене після роботи ispovedi.com багато справ та уроки зі старшим зробити і молодшому час приділити, і зварити, помити тощо.
Лягаю спати після 12 ночі, а мій чоловік о 20:00-21:00 вже солодко спить. На вихідних може проспати всі два дні, нічого по дому не робить, навіть за собою посуд не миє, а якщо я попрошу його вимити посуд, він може його просто розбити, кинувши на підлогу.
Відро для сміття перевернув одного вечора, це сміття розкидав по всій кухні, волав на мене за те, що не викинула вчасно, змусив прибирати все. На дітей жодної уваги не звертає, наче їх немає. Старший взагалі його оминає, аби той до нього не чіплявся.
Намагалася поговорити зі свекрухою, але вона мені не вірить і каже, що я сама все вигадую і наговорюю на її сина. А ще навіть про “ягідки” мовчу.
І при кожній нашій суперечці він дзвонить своїй мамі і скаржиться на мене, поливає мене брудом. Вона йому вірить.
Одного разу я попросила у нього гроші на новий телефон для сина, який він йому і пообіцяв на випускний. Чоловік грошей не дав, сказав, що він не дасть ні на мене, ні на дітей ні копійки.
Вдома чую на свою адресу лише погане. Іншої в нього, я переконана, нема, бо завжди після роботи йде додому і шукає втіху у склянці. Я розумію, що треба розлучатись, таку сім’ю вже не врятувати, але квартира записана на нього, вона в іпотеці. Боюся зробити рішучий крок і не знаю, як зробити так, щоб квартира мені й дітям лишилася. Я в ній не прописана, а діти – так.
Автор: Марія
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото – Ibilingua.com.
