Мені дивно було це чути від Оксани, я знаю ж прекрасно, яка в неї гарна сім’я: чоловік, двоє діточок. Правда, Орест вже декілька років на заробітках, але нічого, не одна вона в розлуці з коханим. Та недавно подружка прийшла до мене з “червоненьким” і при розмові Оксана зізналася, що досі не може забути свою першу шкільну любов. І після того, як та вилила мені свою душу, я задумалася. Невже моя подруга на таке здатна? 

Мені дивно було це чути від Оксани, я знаю ж прекрасно, яка в неї гарна сім’я: чоловік, двоє діточок. Правда, Орест вже декілька років на заробітках, але нічого, не одна вона в розлуці з коханим. Та недавно подружка прийшла до мене з “червоненьким” і при розмові Оксана зізналася, що досі не може забути свою першу шкільну любов. І після того, як та вилила мені свою душу, я задумалася. Невже моя подруга на таке здатна?

Що не так з моєю подругою, яка при кожній “бурі” зі своїм чоловіком, згадує своє перше кохання.

Інколи у мене складається враження, що Оксана готова піти від чоловіка, якщо її раптом за собою покличе її перша любов – Тарас.

Що це може означати, і для чого подруга мені постійно розповідає різні історії з минулого, про свої перші відносини, які не може відпустити ще й досі.

Моя подруга Оксана дуже цікава і творча особистість. Працює Оксана в музичній школі, викладачем фортепіано. У подруги дуже гарна сім’я: чоловік і двійко дітей, це син і донечка.

Діти вже дорослі син навчається на архітектора, а дочка у восьмому класі.

Чоловік Оксани працює на будові, хоч робота і важка, та дохід має непоганий. Тим паче чоловік подруги дуже господарська людина, а в селі це неабияк ціниться.

Та подруга мені завжди говорить, що не про таке життя мріяла і що хоче романтики, а її чоловік вже давно їй не приділяє належної уваги.

Часто Оксана після “бурі” (навіть по телефону) з чоловіком приходить до мене вся в сльозах і під “червоненьке” розпочинаються всі ці розмови про її колишню любов – Тараса, якого ще й досі не може забути і відпустити.

Цей чоловік, а колись юний хлопчина, зустрічався з Оксаною коли вони були ще школярі, перші поцілунки, польові квіти і цукерки.

Згодом, розповідала Оксана, вони писали один одному листи. Та чому розійшлись?

У відповідь почула дуже дивну історію.

– Якось Тарас проводжав мене додому з дискотеки і почав мені розповідати щось про Олю, мою однокласницю. Я трохи приревнувала і сказала, що як хоче, то може почати зустрічатись з Олею, щоб зрозуміти, хто йому підходить краще.

Якийсь час подруга гордо уникала зустрічей, бо була ображена.

Потім вони взагалі не бачились, бо Тарас пішов вчитись до міста, а через деякий час і Оксана стала студенткою. Роки минали, Оксана закохалась в іншого, а згодом дізналась, що Тарас одружився.

– Значить не доля, говорила собі тоді я. Та через роки зрозуміла, що мені спогади не дають спокою. Що маю “тяжіння” до цієї людини, але вже пізно, адже у нас двох вже свої сім’ї і дороги назад вже немає.

Вже три роки, як чоловік Оксани на заробітках, а подруга сильно переживає від браку чоловічої уваги.

Якось Оксана випадково дізналась, що Тарас розійшовся з дружиною і в подруги з’явилась “ідея фікс”, як би з ним зустрітися.

Та чи здатна Оксана на такий вчинок? Мені важко судити. Можливо, між нею і першим коханням залишились якісь незакриті теми і її це сильно терзає.

А можливо і таке, що через брак чоловічої уваги Оксана хоче заповнити цю порожнечу. Але чи має право подруга на такий вчинок?

І чи взагалі варто зустрічатись з людиною, яка колись просто так закінчила стосунки, навіть не намагаючись їх повернути?

Автор – Успішна Емма

Текс підготовлено на основі реальної історії. Фото лише для ілюстрації. Імена змінено. Передрук категорично заборонено! У вас є подібний досвід? Довірте нам свою історію!

You cannot copy content of this page