fbpx

Мені немає за що дякувати батьків і я їм нічого не винна за своє “щасливе” дитинство. 9 класів у злиднях, потім ПТУ, через рік я пішла працювати і почала утримувати себе сама. Потім виш, який я оплачувала, працюючи як кінь. Слава Богу, вдало заміж вийшла, а то б так і тягла плуг. Сподіваюся, хоч батьківська хрущовка мені дістанеться, хоч щось вони ж повинні мені дати.

Мені немає за що дякувати батьків і я їм нічого не винна за своє “щасливе” дитинство. 9 класів у злиднях, потім ПТУ, через рік я пішла працювати і почала утримувати себе сама. Потім виш, який я оплачувала, працюючи як кінь. Слава Богу, вдало заміж вийшла, а то б так і тягла плуг.

У 18 років я поїхала жити до хлопця – небагатому, заробляли ми однаково. Після ПТУ вступила на платне вечірнє віділення в хороший університет. Працювала, платила сама. Зараз мені 27, і мій чоловік добре заробляє, а я домогосподарка – відпочиваю після такої важкої інтенсивної молодості. Правда, поки ми орендуємо квартиру, але сподіваюся, хоч батьківська хрущовка мені дістанеться, хоч щось вони ж повинні мені дати.

Вважаю, що батьки мені не дали нічого. Ледве-ледве в злиднях доростили до 16 років і випнули по суті. Часу мені мало приділяли, все працювали і до репетиторів не водили. Навіщо вони взагалі мене народжували, якщо знали, що не зможуть дати мені гідну освіту і утримання?

Завжди так прикро було, коли дивилася на подруг, у яких вже в юності було наготоване придане у вигляді грошей на навчання, квартир і машин.

Хоча це навіть добре, що так у мене вийшло, я своїм батькам нічого не винна і відчуваю себе вільною.

Стосунки у мене з ними прохолодні і вони мене дивують своїми старими поглядами на життя. Типу здоров’я і красу дали, а далі вже сама. Тільки люди недалекого розуму можуть так міркувати. Я своїх дітей забезпечу всім, а інакше і народжувати не буду. Краще вже жити для себе, ніж прирікати дітей на такі дитинство і юність, які були у мене.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page