fbpx
життєві історії
Мені скоро 40, і за все життя я нічому не навчилася, нічого не нажила і не досягла, і не йду до своїх мрій. Я заміжня, дітей немає і достатку ми з чоловіком не нажили, бо працюємо на звичайних роботах, чоловік заробляє небагато, а я ще менше. Мене дратує, що я сама не можу нормально заробити і додаткового заробітку я не маю. Тому не можу собі дозволити ні подорожей, ні шуб, ні машини. Так заздрю фоткам успішних колег і знайомих!

Мені скоро 40, і за все життя я нічому не навчилася, нічого не нажила і не досягла, і не йду до своїх мрій. Я заміжня, дітей немає і достатку ми з чоловіком не нажили, бо працюємо на звичайних роботах, чоловік заробляє небагато, а я ще менше. Мене дратує, що я сама не можу нормально заробити і додаткового заробітку я не маю. Тому не можу собі дозволити ні подорожей, ні шуб, ні машини. Так заздрю фоткам успішних колег і знайомих!

Місяць тому мені виповнилося 36. Язаміжня, дітей немає і достатку ми з чоловіком не нажили, бо працюємо на звичайних роботах, чоловік заробляє небагато, а я ще менше.  На життя нам вистачає, та єкілька “але”.

Мене дратує, що я сама не можу нормально заробити і додаткового заробітку я не маю. Тому не можу собі дозволити ні подорожей, ні шуб, ні машини.  Неодноразово намагалася знайти підробіток, але, на жаль, без успіху, то я не підходжу, або мене не влаштовують умови чи час.

На роботі у мене – колектив супер-жінок, вони одружені, мають дітей, городи, чудово виглядають ще і закрутки в зиму заготовляють, покупки різні здійснюють, додатково підробляти встигають.

Я так заздрю фоткам успішних колег і знайомих з їхніх закордонних відпочинкіа або з косметологічних салонів! Я такого собі навіть подумки дозволити не можу…

Як це все можливо – залишається загадкою для мене. Перед чоловіком соромно: він тягнеться, приносить додому вдвічі більше за мене. Зараз відчуваю себе утриманкою, але він якраз мовчить, не дорікає, його все влаштовує. Але ж мені хочеться набагато більшого!

В нашому суспільстві гендерної рівності я відчуваю, що програла, ми живемо у світі, де жінкам відкриті всі шляхи, де заробляти нарівні з чоловіками і навіть більше – це норма. Мої батьки вважають, що все нормально, чого ти вистрибувати з штанів, все як треба, якщо в холодильнику є ковбаса й молоко. Не хочеться їх ображати, але вони старомодні, якщо їх такий рівень достатку й життя влаштовує. А мені не дає спокую невдоволенність моїми досягненнями, та на більше я не здатна.

Передрук без гіперпосилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pixabay.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook і залишайте свої коментарі!

You cannot copy content of this page

facebook