Мені соромно перед чоловіком за свою матір, але нічого вдіяти не можу. Колись так не було. Всі ми розуміємо, що пенсія мізерна, але люди і з меншою живуть. Ми з Орестом старалися чимось допомогти. То продукти купимо, то в аптеку сходимо. Але згодом мама цим почала користуватись. А недавно чоловік сказав, як ще раз побачить, що хоч гривню я на маму витрачу, то подасть заяву на розлучення
Швидка приїхала, лікар мамі тиск міряє і питає: у вас робочий тиск який?
– Мати каже – не знаю, у мене навіть тонометра немає!
Лікар давай лаятися – як же так, мовляв, у вашому віці і з вашими діагнозами тиск потрібно знати завжди! Я, каже, бачу, що у вас дочка є, нехай вона прямо зараз йде в аптеку і купить вам хоча б найпростіший тонометр!
Я зараз в декреті з другою дитиною. Малюкові два роки, старшому шість. Своїх грошей у мене немає, наш сімейний бюджет – це зарплата чоловіка. До того ж у нас іпотека. Втім, на життя нам грошей вистачає: зарплата чоловіка досить пристойна, і кредит ми погашаємо з випередженням графіка. Економимо, звичайно, але не сильно.
Купуємо обновки собі і дітям, іноді ходимо в кіно, сидимо в кафе, даруємо подарунки близьким. Чоловік у мене зовсім не жадібний, цілком адекватний, завів мені карту до особистого рахунку, і якщо щось потрібно купити мені або дітям, це завжди без проблем.
Тільки ось про допомогу тещі чоловік і чути не хоче.
Чесно кажучи, пояснення цьому є: в перші роки шлюбу Орест погасив один за іншим кілька кредитів моєї мами, узятих, на його думку, на всілякі дурниці: на нову кухню, телефон, поїздку у відпустку.
Один кредит для матері брали, по її слізному проханні. Щоб перекрити старий борг, мама брала новий, потім ще один, потім в сльозах і соплях йшла до нас з чоловіком.
Два рази Орест допоміг, заплатив дуже немаленькі суми, і після другого сказав твердо: все. Більше не копійки, принципово.
Мама повинна навчитися жити сама.
– На її пенсію жити поодинці цілком собі можна! – сказав мені чоловік.
– У мене і батьки живуть, і бабуся, і тітка. Від допомоги дітей відмовляються навідріз! Самі і продукти купують, і ліки, якось економлять, користуються пільгами. Нехай і твоя мама так живе…
Приблизно в цей час ми взяли іпотеку, потім народився старший син, і відмова Ореста була логічною. Але залишити маму без матеріальної допомоги я просто не могла.
– Ось навіть в цей раз – ліків виписали штук шість різних, плюс тонометр! – зітхаю я.
– Щось з цього можна, напевно, отримати безкоштовно. Але ліки потрібні прямо зараз, швидку ми не просто так викликали…
Грошей у матері немає, як завжди. Звичайно, я побігла в аптеку, все купила за списком, що треба: на дві тисячі ліки і тонометр майже за тисячку. Ось, три тисячі і попливло… А що робити? Треба було потиснути плечима і піти?
Я навіть боюсь тепер про ці витрати Оресту розповідати. Спеціально готівкою розрахувалася!
Минулого тижня, як знала, сумку собі купила за півтори тисячі, Оресту сказала, що за три майже. Плюс одяг дітям вхопила з хорошою знижкою в честь чорної п’ятниці, пощастило. Оресту, звичайно, про знижку ні слова. Так що грошики на маму в мене поки є…
Крім того, я допомагаю матері і продуктами. Не буде ж він перераховувати м’ясо в морозилці, або упаковки яєць і масла? Частину з купленого легко можна відвезти мамі. Приблизно раз на тиждень я так і роблю, завантажую матері холодильник на кілька днів. Треба сказати, кожен раз це дуже вчасно: холодильник найчастіше абсолютно порожній, і мати вже на хлібі і воді. Грошей у неї немає ніколи, можна навіть і не питати.
Я і не лізу з цими питаннями: до остраху боюся почути інформацію про черговий кредит. Намагалася я і по-хорошому домовитися з чоловіком, мовляв, ну давай хоча б їжу їй купувати, найпростішу, і ліки. Але після того, як чоловік віддав останній раз борги за маму банку, він вважає, що всі обов’язки перед матір’ю дружини виконав з лишком на кілька десятиліть вперед. І про те, щоб допомагати ще хоч копійкою, і чути не хоче. А недавно і взагалі заявив мені – якщо дізнаюся, що ти туди тягаєш гроші – розлучуся.
Ми, каже, моїм батькам не допомагаємо, вони просто ні копійки не беруть принципово, знаючи, що у нас двоє маленьких дітей, декрет і іпотека. Теща теж повинна совість мати. Але я кинути мати не можу, продовжую тягати туди гроші і продукти на свій страх і ризик…
Що порадите мені робити? Я на роздоріжжі… І маму шкода, і перед чоловіком не зручно.
Фото ілюстративне, з вільних джерел
Сподобалась стаття? Поділіться з друзями на Facebook
