Мені соромно в першу чергу перед батьками. Мама каже, що це не життя, і Петро мене не вартий. Про тата я взагалі мовчу. Він беріг мене, як зіницю ока, а тут така ситуація. Сусіди на лавочці вже стали перешіптуватися, лишній раз на вулицю не вийдеш. В неділю мої батьки не витримали, і прийшли до нас в гості. Стали натякати, що допоможуть фінансово, лиш би ми не жили “на віру”. Але і це не допомогло.
Здається, що Павло несерйозно ставиться до мене. Ми чотири роки живемо як співмешканці в одній квартирі. З’їхалися після того, як він запропонував стати його дружиною. Звісно, я погодилася.
Ми з Павлом вирішили самі наскладати собі на весілля. Не хотіли обтяжувати батьків, оскільки зараз і так не легкий час. Я, окрім роботи, знайшла собі навіть додатковий заробіток. Так, затягнувши паски, ми прожили рік.
Однак як тільки спільними зусиллями ми зібрали велику суму, коханий почав благати придбати автомобіль. Його друг продавав свою автівку за дуже вигідною ціною. А Павло давно хотів собі таку саму, але не міг дозволити. Мені було дуже сумно, що весілля відкладається. Але відмовити Павлу я не змогла.
Минув ще рік. Ми знову накопичували гроші, щоб таки відсвяткувати створення нашої сім’ї. Але нареченому раптом прийшла ідея вкласти кошти у відкриття власного бізнесу. Цього разу навіть мої батьки просили його організувати весілля та пропонували свою допомогу. Він мужньо відмовився і вмовив мене віддати йому гроші.
Якщо чесно, я вже втомилася просити про весілля та запропонувала просто розписатися. Сказала, що пишне святкування мені не потрібне. Хочу стати його законною дружиною, як мріяла вже котрий рік. Але Павло навіть слухати про це не хотів. Відповів, що його кохана гідна розкішної сукні та урочистостей. Просив виявити терпіння і ще трохи почекати. Так минуло ще два роки.
Наді мною вже і подруги посміюються, і сусіди за спиною перешіптуються. Батьки дуже засмучені через Павла. Перестали до нас приїжджати, я сама до них навідуюсь. Мама каже, що такий наречений мене не вартий. Та й тато вважає, що якщо чоловік налаштований серйозно, то він бере свою кохану за дружину. А Павло просто жартує з мене.
Можливо, хтось може мені щось підказати. Я вже, чесно кажучи, подумую розлучитися з Павлом. Хоч і люблю його, відчуваю, що починаю занепадати у цих відносинах.
Фото ілюстративне
