fbpx
життєві історії
Мені так соромно за маму перед чоловіком і навіть донькою, але що я можу вдіяти? Моя мама чудова людина, але те, що вона робить, коли їсть вдома… Це важко описати словами, чоловік вже намагається з нею за одним столом не сидіти. Мама все життя працює у одних дуже багатих людей покоївкою і кухаром, вони її дуже люблять

Моїй мамі Антоніні 59 років, але вона ще міцна і досить здорова жінка, стежить за собою, гроші у неї є. З татом вони розлучилися давно, ми з мамою залишилися у будинку з маминими батьками, їх уже немає. Зараз в будинку дідуся і бабусі живе моя мама і ми з чоловіком і донечкою, всім вистачає місця, всі чудово ладнаємо, бо ми всі якісь миролюбні, добрі, неконфліктні.

І все б добре, якби не це…

Справа у тому, що моя мама вже багато років працює в одній заможній родині з нашого міста, яка мешкає у приватному будинку в елітному заміському районі, де живуть всі наші «шишки». Мама у цій сім’ї працює покоївкою і кухаркою, готує їм їсти. Мама моя родом із західної України, вона чудова господиня і неймовірно смачно готує. Родина ця, попри те, що багата, дуже тепло ставиться до моєї мами і в цілому до нашої родини. Мама обідає часто з ними за одним столом, а коли виходила заміж дочка цих людей, а вона всього на два роки за мене молодша, то на весілля вони тоді запросили нас усіх.

На мамин 50-річний ювілей вони подарували мамі недорогу, але досить міцну машину, нашій радості не було меж, ми на ній так досі і їздимо.

Словом, вони дуже цінують маму як робітн6ицю, а вона старається і тримається за свою роботу, поки є сили. Вона відчуває, що потрібна не тільки нам вдома, а й цим людям, і це її тішить. Господар того дому завжди так нахвалює мамині страви, особливо голубці, випічку, юшки різні, бануш, бограч. Та багато чого!

Готує мама і вдома, балує нас смаколиками іноді, я тільки й дивуюся, як її це не втомлює. І ми їй справді за це дуже вдячні. Але проблема в іншому…

Не знаю, чому мама так робить. Це пішло у неї останні років три-чотири. Відповідає, що їй так просто до смаку. Подобається і нічого з собою вдіяти не може.

Мені так соромно за маму перед чоловіком і навіть донькою, але що я можу вдіяти? Моя мама чудова людина, але те, що вона робить, коли їсть вдома… Це важко описати словами, чоловік вже намагається з нею за одним столом не сидіти.

Коли мама їсть вдома, вона дістає, що там є в холодильнику, підігріває і змішує у себе все в одній великій тарілці: перше, друге, компоту чи чаю туди ллє, хліба, печива чи випічку кидає… вареники чи голубці – у борщ. Туди ж гречку, гриби в сметані, узвару… І все це потім їсть ложкою, смачно і з апетитом плямкаючи…

У тих людей, чи в кафе вона, звичайно, так не робить. Але вдома, сама чи з нами за столом… Мій чоловік вже іноді бере тарілку і йде сам перед комп’ютером у спальні їсти, аби не бачити, як їсть теща. А доньці нашій поки 5 років, то вона тільки дивить здивовано на бабусю, розуміє теж вже, що щось не так…

А в іншому у нас чудова родина, роз’їжджатися по різним оселям сенсу немає, бо будинок дозволяє всім жити разом. Та і мамі наша допомога у господарстві потрібна, а нас іноді вона підстраховує з дитиною. От тільки оце її змішування всього підряд у тарілці і чавкання… Що це?.. Протест у такій формі проти ідеальних порядків і красивого життя тієї родини, у якій вона працює? Чи що? Я вже й не знаю.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page