fbpx
життєві історії
-Мені така дитинка не треба, – Ольга відвела очі до вікна. – Вийшла якась бракована. Я нормальну собі хотіла, не буду її забирати. І не вмовляйте! Оченята у крихітної Надійки від народження трохи у різні бочки дивилися, за це й винесла їй рідна матуся вирок

Оченята у крихітної Надійки від народження трохи у різні бочки дивилися, за це й винесла їй рідна матуся вирок, щойно народила:

-Мені така дитинка не треба, – Ольга відвела очі до вікна. – Вийшла якась бракована. Я нормальну собі хотіла, не буду її забирати. І не вмовляйте!

І Ольга ж – не якесь 18-річне дівча, якому те дитятко як сьома вода на киселі треба, а доросла 33-річна жінка і Надійка у неї – перша довгоочікувана дитина. Сама Ольга з тієї категорії жінок, які вважаються главою сім’ї: сильна, владна, незалежна.

Дівчинку з вадою Ольга залишила після народження.

А чоловік Максим завжди поруч, завжди в тіні своєї дружини. І якщо вона прийняла рішення, то це не обговорюється. Чоловік-підкаблучник.

Ольга ніколи не цікавилася долею дівчинки і дітей більше не хотіла. Кар’єра – на першому місці, а діти почекають. Почекають наступного життя.

…Надійка, попри свою особливість, яка вже майже й непомітна, росте дуже відкритою, доброю, товариською дитиною. Коли вона сміється, то починають реготати всі навколо, настільки заразливо і щиро Надязаливається дзвінким сміхом і ділиться з оточуючими своїми радісними емоціями. Ми її всі любимо – і дорослі, і діти.

Надя любить обійматися. Мене заобнімала всю! Дуже ласкава дитина. Я думаю, мати дуже багато втратила, пропустивши такі моменти, відмовившися від дівчинки. Це не забувається, коли тебе обіймають дитячі рученята і дитячий голосок запитує:

-А ти мене любиш?

Звичайно, сонечко, звичайно я вас всіх люблю! Ці діти стають рідними для мене.

А потім сталося просто неймовірне. Прийшов у наш дитбдинок біологічний батько Надійки і почав активно відвідувати дитину. А через кілька місяців Максим забрав її додому. Надя радісно посміхалася, як завжди, коли їхала з татом додому. А я плакала, як свою дитиночку віддала.

Згодом я дізналася. що Максим набрався сміливості і розлучився зі своєю дружиною. Почав жити сам, а потім зустрів жінку, Галину. Гарну таку, добру. Вона теж до нас з ним приходила. У неї своїх двоє синів, і коли вона дізналася, що є десь покинута донечка Максима, то почала вмовляти чоловіка забрати її.

Гаплина вибачалася перед нами, що не могли відразу Надійку забрати, що чоловік нічого спочатку не розповідав. А я відповідала, що прощення не у нас треба просити, а у Наді, і не їй, а татові.

Дівчинка приходидить до нас в гості іноді, але повертатися від них не хоче, добре їй в родині тата. Вона розповідала, що у неї тепер є брати, і своя кімната з іграшками. А ще мама Галя готує дуже смачну кашу і робить смачний чай з цукром і булочками, які вони печуть разом з мамою.

Надійка така і залишиться: добра, щира і позитивна. Маю велику надію, що у неї все складеться в житті якнайкраще!

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page