fbpx
життєві історії
Мені вистачило лише однієї розмови зі свекрухою Тамарою Валентинівною та чоловіком, щоб зібрати речі, взяти дітей та поїхати світ за очі. Сашко ріс як теплична квіточка в оранжереї мами. Вона вирішувала, з ким дружити, які штани носити, що їсти та як обирати дівчину. Саме вона наполягла, щоб він зробив мені пропозицію, адже тоді я була молодою, скромною. – Мамо, не переживай у тебе ж серце. А Оленку я ще навчу бути доброю дружиною

Мені вистачило лише однієї розмови зі свекрухою та чоловіком, щоб зібрати речі, взяти дітей та поїхати світ за очі. Зараз я розлучена, у неї з’явився чоловік, а про колишнього я згадує дуже неохоче, але історію, через яку шлюб звалився, хочу розповісти.

Сашко, мій колишній чоловік, ріс як теплична квіточка в оранжереї мами. Вона вирішувала, з ким дружити, які штани носити, що їсти та як обирати дівчину. Саме вона наполягла, щоб він зробив мені пропозицію, адже тоді я була молодою, скромною та дуже тихою дівчиною. Саме така й потрібна була Тамарі Валентинівні.

Після весілля ми переїхали до окремої квартири, яку, втім, обрала мама Сашка. Житло було розташоване за кілька кварталів від її будинку, тому вона з’являлася в нашій сім’ї не щодня, але досить часто. Спочатку мені навіть подобалася така увага свекрухи: і по господарству допоможе, і щось докупить з їжі, коли не вистачає, і з дитиною посидить, щоб я могла спокійно в душу сходити. Загалом не свекруха, а мрія.

Але трохи згодом почалося… Я хочу зробити ремонт і говорю про це Сашку. Той відразу дзвонить мамі, і свекруха наступного дня вже привозить вибрані особисто шпалери.

Подобаються вони мені, не подобаються – цього нікого не турбує. Сашко тільки безглуздо посміхається і каже, що вона від щирого серця. З цього моменту свекруха почала втручатися всюди: прибирання, готування, виховання дитини. Якщо раніше вона просто допомагала, то тепер у її голосі з’явились командні нотки.

Так би я і жила під невсипущим контролем свекрухи, якби не остання крапля. Тоді я сиділа в декреті з другим сином, а свекруха постійно мене повчала і контролювала. Мовляв, раз удома сидиш і не працюєш, ублажай чоловіка!

Якось Сашко прийшов з роботи, того дня була сльота, тому його туфлі були брудними. Тамара Валентинівна це побачила і почала голосити, що тільки у поганої дружини чоловік ходить у брудному взутті і так далі.

Я вже хотіла мовчки піти і почистити взуття Сашка, як раптом у тираду свекрухи встряв чоловік.

– Мамо, не переживай у тебе ж серце. А Оленку я ще навчу бути доброю дружиною, вона просто ще не все зрозуміла.

Отут він і помилився – я тоді все зрозуміла. Я мовчки зібрала речі першої необхідності, викликала таксі і під приводом прогулянки із синами сіла в машину та поїхала.

Потім почалися шлюборозлучні суди, свекруха доводила, що і вона, і її син добре до мене ставилися, а я невдячна пішла, та ще й дітей забрала. Більше року тривала ця тяганина, але в результаті суд став на мій бік.

Сашко може бачити дітей два дні на тиждень, але він сам ніколи не приїжджає. Свекруха, звичайно, обіцяла, що не залишить онуків, а на ділі зрідка дзвонить.

Як я сказала, зараз у мене вже є гарний чоловік, Андрій, у якого зовсім інша мама: Богдана Іванівна дуже тактовна і добра. Вони полюбили мене і моїх діток такими, як ми є.

Передрук без посилання на Ibilingua.com заборонено

Фото ілюстративне, Ibilingua.com

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!