fbpx

Мені вже 38 років і, можна сказати, що Ігор дійсно був моїм останнім шансом. Для нас обох це другий шлюб. Від попереднього шлюбу маю дочку, у нього – син. Мати чоловіка мене не полюбила відразу. Почалося все з причіпок, мовляв, не так прибрано в квартирі і подібне. Потім Галина Іванівна звинуватила мене у крадіжці. Але втрачена річ знайшлася. Але жодного “вибач” так і не прозвучало. Останньою краплею стало, коли Галина Іванівна мене штовхнула. Що було потім, краще описувати не буду, ну ви зрозуміли. Посуд літав

Мені вже 38 років і, можна сказати, що Ігор дійсно був моїм останнім шансом. Для нас обох це другий шлюб. Від попереднього шлюбу маю дочку, у нього – син. Мати чоловіка мене не полюбила відразу. Почалося все з причіпок, мовляв, не так прибрано в квартирі і подібне.

Потім Галина Іванівна звинуватила мене у крадіжці. Але втрачена річ знайшлася. Але жодного “вибач” так і не прозвучало. Я прийняла тактику мовчання. Вона ображає відкрито, я мовчу. Я давала їй час зрозуміти і заспокоїться.

Звичайно, я поцікавилася у Ігоря, чому таке ставлення до мене, але чоловік відповів, що вона до всіх так ставилася. Які би не починалися в нього стосунки після розлучення з першою дружиною. Всі його мамі були не до вподоби. Але тут Ігор зустрів мене, і, не запитавшись у мами, одружився.

Останньою краплею стало, коли Галина Іванівна мене штовхнула. Що було потім, краще описувати не буду, ну ви зрозуміли. Посуд літав. Втрутився свекор, і тільки тоді ми частково вгомонилися. Але це була вимушена мирова угода.

Але з того часу я не хочу її бачити і чути. Ігор на моїй стороні. Він згоден, що його мама перегнула. Я попросила його теж взагалі припинити спілкуватися з нею. Бо коли вона йому дзвонить, то наговорює всіляке погане на мене і просить мене покинути.

Я дуже засмучуюся, коли він їй дзвонить першим. Я в нього питаю: невже тобі за мене не прикро? Ігор відповідає: прикро. Але все одно з нею спілкується. Бо вона сама йому спокою не дає. Живемо хоч на щастя окремо. Інакше би я взагалі вже здалася і втекла.

Крім того, весь час Галина Іванівна просить у Ігоря грошей. Сама ж нам нічим не помагає. Споживацьке ставлення – це єдине, що вона демонструє. Я дуже дуже від такого втомилася.

Та коли говорю Ігорю про розлучення, чоловік просить його зрозуміти, каже, що хоче сім’ю, любить мене. Я дійсно відчуваю і знаю, що любить, я його – також. Але його мама все псує.

Як упоратися з нею? Підкажіть будь ласка! Адже дійсно поступово, а я б сказала, що все швидше, руйнується наш шлюб. Від одного її імені чи дзвінка до чоловіка мені стає погано. Хочу щоб вона кудись взяла і просто випарувалася. Хочу, щоб її взагалі не було в нашому житті. А к це влаштувати і зберегти родину? Як?

Фото – авторське.

Передрук без посилання на ibilingua.com заборонено.

You cannot copy content of this page