Мені зараз 36 років. А шістнадцять років тому, на канікулах, я познайомилася з чудовим хлопцем без обручки на руці. Я покохала його, він став моїм першим чоловіком. Був дуже ніжний, добрий, щедрий, закидав подарунками, квітами, тортами, катав на конях.
Я була щаслива, поки не дізналася, що він одружений. Дружина при надії. Він говорив, що вони і так збиралися розлучатися.
Я плакала, адже зв’язуватися з одруженим не хотіла НІКОЛИ. Але так вийшло, що я спочатку не знала, а потім, занадто його любила і вірила йому… Я поїхала і більше нічого не чула про нього. Насилу, але забула його…
Зараз я живу в шлюбі з коханим чоловіком 11 років, і ось, чекаючи четвертого малюка, дізналася, що у чоловіка є інша жінка, вона розлучилася зі своїм чоловіком через мого…
Як я залишилася жива, як вижила дитина в мені, я не знаю! Дуже мене береже Бог і наших дітей! Тому що ми з чоловіком в церкві вінчані. Я чоловіка і відпускала, і виганяла, він навіть йшов на одну ніч, але потім на колінах благав пробачити і прийняти в сім’ю… А потім знову потім у них все закрутилося…
Бумеранг, любі мої, існує! Богом прошу Вас, не зв’язуйтеся з одруженими, навіть якщо вони клянуться, що все одно розлучаються!
А мій перший чоловік щасливий зі своєю першою дружиною, у них донька 16-ти років Христина (так само звуть ту іншу, вже колишню, мого чоловіка) і підростає синок, рочків 6-7 йому. І слава Богу, що він залишився з дружиною!
І слава Богу, завдяки Христині, тій жінці, з якою зустрічався мій чоловік, у нашій родині з часом все розставилося по своїх місцях. Зрештою, вона щось зрозуміла і сама відстала від мого чоловіка, за що їй величезне спасибі!
А у нас зараз зовсім інше життя, зовсім інший рівень. Ми разом, любимо одне одного і боїмося втратити. Я ціную, що чоловік піклується про мене і наших дітей і розумію, що весь цей рік, який для мене був пекельним (чекаючи дитину, я не їла і не спала, схудла на 8 кг, волосся у мене тепер абсолютно біле – сиве, я ревіла ночі і дні, переживали наші діти і не могли вчитися) чоловік теж дбав про мене.
Це чоловіки, дорогі друзі, вони самці, нічого не поробиш…
Тільки зараз я все це передумала і заспокоїлася, прийшла в норму, відпустила ситуацію.
Якщо молода, ще не розумна дівчина, думає, що можливе щастя з чужим чоловіком, вона помиляється. І це її вибір, чи віддавати свою молоду невинну душу чужому мужику, нехай навіть за гарну винагороду, щоб потім, через кілька років каятися і страждати не по-дитячому… Чоловік СВОЮ дружину зберігає, любить її душу, а інші – лише пригоди, всі блага він все одно принесе в сім’ю, до ніг СВОЄЇ КОРОЛЕВИ!
А щоб якось вмовити молоденьку, звичайно, він їй буде зізнаватися в любові, і навіть правдоподібно!
Дівчатка! Не давайте користуватися собою! Ви не річ, а жива людина з чутливою Душею!
Ольга, 36 років
Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.
Фото ілюстративне, з вільних джерел, pexels.com
Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!
