iBilingua

Мені зателефонувала свекруха і спитала, чи буду я дома, оскільки є серйозна розмова. Я здивувалася, але ввечері ми таки зустрілися. – Ти ж чула, що з Давидом трапилося?, – в мене очі на лоба полізли. – Звідки? Мене не цікавить його життя! – Виявляється, на Давида звалилася якась дуже важка штанга в спортзалі, і він не може без допомоги жити. А пасія, на яку він мене проміняв, його одразу покинула

Ще фарба на нашому свідоцтві про шлюб не підсохла, як Давид взявся за походеньки “наліво”.

Я тоді була вже при надії, і не хотіла в це вірити.

Коли з’явилася дитина, він скидав все на те, що не висипається, не може дома розслабитися. Він збирав сумку і йшов ніби то до мами. А куди насправді, хто його знає.

Я не раз дзвонила до свекрухи, щоб дала слухавку Давиду, але в нього і з нею була домовленість.

– Ти даш йому відпочити чи ні? Давид з роботи прийшов. Він важко трудиться, щоб тебе з дитиною прокормити, і має право поспати, щоб його ніхто не турбував.

Я прекрасно розуміла, що його в неї немає. Її любов до сина зашкалювала, тому вона покривала Давида кожного разу.

Я не раз бачила, як в соціальних мережах з’являвся мій чоловік, а поруч дівчата.

Я не знаю чому, але поки син був маленький, я не хотіла піднімати цю тему. Мабуть, боялася невідомості.

Інколи Давид був ніжний і я могла розраховувати на його підтримку, а інколи я просто не могла до нього додзвонитися, коли він мені був так потрібен.

Так, Давид нас забезпечував, але цими грішми, які він кидав два рази в місяць на стіл він просто відкуплявся.

Я не мала куди йти. Батьки живуть в селі від пенсії до пенсії. Здоров’я мами похитнулося, і вона сама чекала від мене допомоги, я ж не можу ще з дитиною їм на голову звалитися.

Жили ми з сином у квартирі Давида. Свекруха кожного разу коли приходила, то наголошувала нам, що ми без її сина нічого не варті.

Коли син трішки підріс, я зрозуміла, що мені потрібно щось самій робити, щоб не залежати від чоловіка.

На той час мені запропонували розвивати інтернет магазин у інстаграмі.

Я навіть закінчила певні курси, і ви знаєте, мені це пішло.

За рік часу я вийшла на хороший дохід і могла забезпечити себе та сина.

Коли я стала на ноги, то зрозуміла, що мені не потрібен такий чоловік. Але Давид мене випередив.

– Я йду від тебе. Про сина не турбуйся, я його буду забезпечувати.

Чоловік настільки розщедрився, що переписав цю квартиру на мене і сина, а сам переїхав до нової пасії.

Це, мабуть, були найщасливіші моменти в моєму житті. Я вперше подумала про себе і сина, а не про те, де і з ким зараз мій чоловік.

Так ми прожили п’ять років. Я зовсім не цікавилася його життям. Давид забирав сина на вихідних і інколи на свята. Я старалася з ним не бачитися.

Того дня мені зателефонувала свекруха і спитала, чи буду я дома, оскільки є серйозна розмова. Я здивувалася, але ввечері ми таки зустрілися.

– Ти ж чула, що з Давидом трапилося?, – в мене очі на лоба полізли.

– Звідки? Мене не цікавить його життя!

Виявляється, на Давида звалилася якась дуже важка штанга в спортзалі, і він не може без допомоги жити.

Дівчина, яка з ним була, від нього відмовилася.

Читайте також: Поки я горбатилася на заробітках в Італії, мій чоловік звів на подвір’ї батьків хату. Потім зробив за мої гроші ремонт і з мамою купив гарні меблі. Я вже думала повертатися назавжди, як мені зателефонував чоловік сестри. – Я випадково в твоєму селі опинився. І ти знаєш, так, хата велика, добротна, але на подвір’ї якась жінка хазяйнує. Я ж вирішив розпитати про все сусідів. Виявляється, твій чоловік розказує, що ви давно розлучилися

Ось свекруха і прийшла нагадати мені, що Давид цю квартиру нам з сином подарував, а тепер ми маємо до кінця життя йогог виходжувати.

– Ви його все життя вигороджували? Приховували від мене його походеньки? Ось тепер і доглядайте свого синочка, а в мене з сином своє життя.

Я вважаю, що зробила правильно!

Чи не так?

Автор – Наталя У

Передрук заборонено!

Фото ілюстративне спеціально для ibilingua