fbpx
життєві історії
Мені здається, мої батьки б так з рідними дітьми та онуками не вчинили. Ну хто таке бачив, щоб за те, щоб вони з онуками посиділи, треба їм більшу половину зарплати віддати. Це ж село, не місто, скільки там всього накупиш тій дитині? Я на твоєму місці б, Катю, від свекрухи вимагала чеки. Ну а що такого? В неї ж совісті хватає п’ять тисяч за дитину брати, а у тебе то їх двоє, ось тобі й маєш, десятка в місяць до пенсії

Мені здається, мої батьки б так з рідними дітьми та онуками не вчинили. Ну хто таке бачив, щоб за те, щоб вони з онуками посиділи, треба їм більшу половину зарплати віддати. Це ж село, не місто, скільки там всього накупиш тій дитині? Я на твоєму місці б, Катю, від свекрухи вимагала чеки. Ну а що такого? В неї ж совісті хватає п’ять тисяч за дитину брати, а у тебе то їх двоє, ось тобі й маєш, десятка в місяць до пенсії.

– Мати взагалі відмовилася взяти онуків, навіть на тиждень! Мені, каже, така відповідальність не потрібна. Ось скажи, ну яка прям така відповідальність? Діти не немовлята вже, молодшому сім у вересні, старшому десять. Нагодувати раз в день гарячим, та доглянути одним оком, щоб не сталося чого…

– Ага, ось такі бабусі тепер, ніхто нікому нічого не винен! Нас на все літо спихали своїм батькам, мене принаймні. Ні про яку відповідальність не думали тоді!

– Ой, та якби садочок був, я б і не просила! Але з садком ми вже попрощалися, випускний відсвяткували, у вересні в школу. А що влітку робити – взагалі не зрозуміло! Я відпустку у вересні взяла, щоб в школу на перших порах водити, а Толік тільки з червня на новій роботі, ні про яку відпустку й мови немає. Ось таке у нас в цьому році невеселе літо виходить…

… Дві жінки років тридцяти п’яти йшли по доріжці від супермаркету до сусідніх багатоповерхівок. Судячи з великих пакетів в руках, подруги зустрілися в магазині і разом пішли додому, розмовляючи на ходу.

– Ну і залишила б пацанів своїх вдома сидіти, що такого-то? Мій другокласник он сидить. Даю йому завдання на день, книги, пластилін, малювання, Лего, і відмінно! Сидить до мого повернення, займається, ввечері кудись гуляти з ним йдемо…

– Ні, Маш, я своїх без дорослих не залишаю поки. Твій один, це простіше. А вдвох небезпечніше. У нас свекруха погодилася взяти пацанів до себе на дачу! Цього літа – в перший раз!

– Ух ти! Так це ж чудово! І проблема вирішена.

– Дуже добре, ага… Тільки все це не безкоштовно, на жаль. Заявила, що взяти – візьме, але на утримання дітей їй гроші потрібні!

– Хм. Ну що ж, в наш час я вже нічому не дивуюся. І скільки нині коштує провести місяць у бабусі на дачі?

– По п’ять тисяч на дитину платимо, Маш…

– Дивина. Тобто десятка в місяць за двох, чи що? Це ж майже вся моя зарплата!

– Так і моєї теж! Але робити нічого, платимо. Добре, хоч Толік роботу знайшов, а то прямо і не знаю, як би ми… Нас взагалі в цьому році лихоманить – то хвороби, то звільнення, Толік ось п’ять місяців сидів без роботи. Дивом знайшов нову. Ми вже затиснули кулаки, щоб зачепитися там, випробувальний термін йде. Ох, Маш! Якщо він зараз знову на вулиці опиниться, я просто не переживу!

– І бабця, знаючи все це, бере з вас по десятці в місяць за дітей? Що ж. Просто в голові не вкладається!

– Слухай, ну так-то вона теж не зобов’язана. Дякую, що хоч погодилася, взяла хлопчаків, сидить з ними все літо, поки ми працюємо тут…

– Ой, та перестань, ще дякую говорити за те, що наживається на вас в такій ситуації! Мати називається, рідна бабуся! Так за такі гроші – ух! Можна було на море з дітьми з’їздити, якщо без особливих запитів, а вона – на дачі, де все своє! Слухай, ось де вона там витрачає ці гроші? Діти стільки не проїдять, це я як краєзнавець кажу! Мабуть, по огірку з грядки їм суне, та по шматку хліба. Вранці кашу, як завжди… Я б на твоєму місці, знаєш, попросила у неї докладний звіт, на що пішли гроші!

– Маш, та ти що, які вже там звіти…

– Як це які? Вона все літо бере з вас серйозні гроші, між іншим! Ви платите, ні слова не кажучи. Вона заявила, що гроші цілком і повністю йдуть на утримання дітей, так? Ну ось, ваше право знати, на що конкретно вони пішли. Ні, ну а що? Хочуть товарно-грошових відносин з дітьми і внуками, так треба їм їх забезпечити. Взяла гроші – нехай відзвітує, і не просто, а нормально, з чеками з магазину! Я б зажадала на твоєму місці. І перевірила всі!

Як вважаєте, вимагати фінансовий звіт зі свекрухи в такій ситуації – це нормально? Чи все ж бабуся повинна з діть просто так сидіти? Як у ваших сім’ях з цими справами?

Фото ілюстративне – pixabay

Сподобалася стаття? Поділіться з друзями на Facebook!

You cannot copy content of this page