fbpx

Мій чоловік – перуанець, але жили ми в Києві. Коли рф вторглася в Україну, родичі чоловіка почали наполягати на нашому переїзді до них в Перу. І я впустила у нашу квартиру своїх родичів з Донеччини, які все майно втратили

Мій чоловік Джон – перуанець, але жили ми в Києві. Коли рф вторглася в Україну, родичі чоловіка почали наполягати на нашому переїзді до них в Перу. Ми думали якийсь час. але все ж таки погодилися: стало страшно за діток, а їх у нас двоє, двійнята хлопчик і дівчинка.

Отже, я впустила у нашу квартиру в Києві своїх родичів з Донеччини, які все майно втратили. Це родина маминої двоюрідної сестри. Вони і зараз в нашій двушці живуть, грошей ми з них не беремо, вони чудові люди і стежать за порядком.

Ми ж вже більше як пів року в Перу. Я дуже хвилювалася, думала, не приживуся в зовсім чужій культурно й ментально для мене країні.

Але, тільки-но зійшовши з трапу літака, відчула, що мені тут дуже добре! Те саме відчули й діти, адже їм все нове – в радість, неймовірна пригода.

Сім’я мого чоловіка Джона прийняла мене як свою дочку. Мені здається, саме цей успіх і вплинув на успішність моєї історії переселення до Перу.

Було зовсім не страшно, було просто дуже цікаво, як ми всі тут влаштуємося; мені здавалося, що переді мною всі двері відчинені, я можу вибрати будь-яку справу і все вийде!

Дуже мене підтримувала сім’я Джона, саме його мати знайшла мені роботу — у відділі бронювання місцевого турагентства. Це виявилося вирішальним кроком — тепер моє життя нерозривно пов’язане із туризмом.

Я вже добре, на щастя, знала іспанську мову, адже за 6 років життя з Джоном я весь час її вивчала, з дітьми він теж спілкувався щодня іспанською, хоча прекрасно володіє українською.

З англомовними перуанцями, у тому числі з роботодавцем, розмовляємо англійською. Я у перші місяці на слух копіювала їхню манеру говорити, навіть сленг.

Основний напрямок нашої діяльності – подорожі Перу, цитадель інків Мачу-Пікчу. Ми розробляємо унікальні програми під кожного клієнта, враховуємо вимоги до бюджету, харчування, фізичного навантаження, комфорту. Пропонуємо тури іншими країнами Латинської Америки. Усюди – надійні партнери з таким самим персональним підходом до справи.

На жаль, досі не можу звикнути до американського “маніяна”, або “завтра”. “Час коштує грошей”, “Оперативність – ключ до успіху”, “Кілька годин затримки з відповіддю – і можна втратити клієнта” – постійно повторюю це. Але дуже подобається чуйність та доброзичливість перуанців.

Всім “переселенцям” можу побажати уважно слухати своє себе і, якщо вже надумали їхати і шукати прихисток і постійне місце проживання в іншій країні, – присвятити весь час і сили створенню свого “світу”, починаючи з сімейних стосунків, роботи та закінчуючи друзями та знайомими.

Туга за Україною і рідними дуже велика, але треба дивитися вперед і думати про майбутнє діток – це для мене зараз найголовніше.

Передрук без посилання на Ibilingua.com. заборонено.

Фото ілюстративне, спеціально для Ibilingua.com.

You cannot copy content of this page